про чакалку

дехто вже знає, що нещодавно я прочитав книжку дяді івана андрусяка "стефа та її чакалка"

книжка розповідає про дівчинку. звати її стефа

я канєшно, таких імен ніколи не чув, але мама сказала, шо зараз мода на ретро і шо стефа - це тіпа данііла із садіка

і її - це не бойовий вигук загарбницьких племен, а пройоб коректора. а чакалка - це не пизда, як подумали всі у мами в журналі, а міфічна істота на зразок бабки йожки, котра забирає в мішок неслухняних дітей, шоб навчати їх у своїй школі для майбутніх бабаїв

чакалка - кандидат педагогічних наук, і мама сказала, шо оцінити цю іронію зможуть тільки діти з інтелігентних родин, а потім подивилася на вартість книжки і додала "заможних інтелігентних родин". я теж подивився на вартість книжки і подумав, що якщо додати ще 10 гривен, можна було б краще купити пива з креветками...

героїня книжки стефа мешкає з батьками і старшою сестрою лізою. мама в неї викладач у вузі і весь час перевіряє модулі, тато пише статті для політиків і в такий спосіб "заробляє копієчку" (мама сказала, шо цією фразою у дєвочок з дитинства формують звичку спілкуватися з фінансово неспроможними чоловіками), а сестра вобще з намаханої спецшколи, де дітям задають учити напам'ять вірші богдана-ігора антонича

логічно, шо стефа почуває себе закинутою і позбавленою спілкування. крім того, у неї присутня явна фало-фіксація: "коли стефа була зовсім маленькою, вона каталася на татовому авторитеті - животику, себто, - й так засинала. тепер теж катається, бавлячись. лише обережно, щоб не буцнути тата нізею в болюче місце. він тоді сердиться - і це так кумедно!"

я не відразу зрозумів, шо нізя - це нога, а болюче місце - яйця, а коли запитав у мами, вона сказала "ояєбу" і запропонувала невидимим товаришам заборонити мущінам виховувати дєвочок

закинута батьками стефа неминучо опинилася на грані депресії, і невідомо, шо б із нею було, якби дбайлива підсвідомість не вимкнула рубільнік і до дівчинки не з'явилася міфічна істота чакалка, котра забрала в мішок її, ще двох дєвок і пацана з афганістана, з понтом сіяра-завойовника, який панаєхав у нашу молоду державу з усією своєю родиною. мама сказала, шо його образ був потрібен для ідеологічної вивіреності твору і виховання толерантності у підростаючого покоління, но я б цьому сіяру, якшо чесно, в'їбав би. і мій друг дрон, думаю, тоже...

у школі чакалки було тіпа ніібацца круто - там можна було робити все, що завгодно, наприклад, дерти пташині гнізда і не мити ноги хоч місяць, хотя опять же лічно я їбав і перше, і друге... але стефа, як ви уже зрозуміли, була не зовсім адекватна, тому вирішила втекти. натомість сіяр з дєвками лишилися у чакалки, нажралися пива - і в результаті рознесли всю школу, а стефа проснулась як дура вдома

думаю, що всі діти, котрі прочитають цю книгу, не зрозуміють поведінки стефи :))