Про Кузьму із Скрябіна та його ходу на Берлін.
"Я, Побєда і Берлін" - літературний дебют фронтмена гурту "Скрябін", телевізійного ведучого і просто легенди української музики - Андрія Кузьменка. Напевно, наслідуючи приклади зарубіжних зірок, Кузьма вирішив не зупинятися на досягнутому в музиці, а натомість спробувати себе у різних галузях. Слід визнати, що літературна спроба лідера "Скрябіна" виявилася досить-таки успішною. Книга доволі різнопланова - узяти хоча б жанрове різноманіття, що одночасно дивує і вражає.
Перша повість, як цього і очікували від Кузьми, повна численних приколіи, кумедних ситуацій, жартів і неначе насичена почуттям гумору і веселощами, що підіймають настрій навіть у найвибагливіших і найсерйозніших читачів. Центральний персонаж, навколо якого відбуваються всі події, - старий розбитий автомобіль марки Побєда, "крутєйша машина", що її Андрій придбав за двісті доларів. За запрошенням свого друга Барда хлопці їдуть до столиці Німеччини, і по дорозі починаються всілякі пригоди… До речі, спочатку історія розгортається у Новоєврейську - прообраз Новояворівська, рідного містечка Кузьми.
Гортаючи сторінки другої повісті "Місто, де не ходять гроші", читач по інерції знову налаштований на смішну автобіографічну розповідь від першого обличчя, проте, на превеликий подив, твір виявляється абсолютно іншим… Це невесела історія з елементами фантастики про дівчину Алісу, яка дивним чином через збіг обставин потрапляє до жахливого міста, втілення усіх жорсткостей, що тільки існують на світі. Тут мешкають люди, колір шкіри яких змінюється залежно від емоційного стану внаслідок дії спецмедикаментів - таким чином, неможливо щось приховати, а людину видно, як на долоні. Це місце, де не існують гроші. Здавалось би, гроші - першопричина всіх нещасть, проблем та джерело негараздів людства, як неодноразово доводили відомі філософи й письменники. Нібито спростовуючи такі твердження, Кузьма у цьому творі розвінчує подібний міф, змальовуючи символічний образ місця, де грошей у чистому вигляді не існує. Натомість здобути певні речі можна лише виконуючи деякі послуги та завдання, часто абсурдні й беззмістовні, принизливі й людиноненависницькі… Наприклад, пробігти п'ятдесят кіл навколо вокзалу або вимити підлогу власним волоссям. Єдиний спосіб вирватися з цього страшного місця - потрапити на потяг, що приїжджає сюди лише раз на рік вночі…
Повість починається як сюрреалістична історія, а завершується більш схожою на кримінальний екшн - знову ж таки, з особливим, притаманним лише Кузьмі, почуттям гумору.
Наостанок у книзі представлена збірка текстів найвідоміших за 15 років пісень групи, що має особливо порадувати вірних прихильників "Скрябіна".
Цікаво, що авторський гонорар за цю книжку Кузьма передає школі-інтернату для дітей з розумовими вадами в м. Острозі.