Археологія телебачення
Мало хто з моїх друзів має вдома телевізор. Хіба що плазму – для домашнього кіно. В кожного – своя причина. Для когось це – зомбоящик, а для когось – просто вигрібна яма. В ній дуже рідко з'являється щось ненудне і людяне, але мої друзі, напевно, сноби – не хочуть копирсатися в інформаційному звалищі заради якихось крихт смислу. І я їх, як не дивно, розумію.
Але часом в телевізорі таки трапляється щось, що вартує уваги. І мені, як причетній, часом хочеться цим поділитися. І напевно, не в одної мене є така потреба. Для цього й існує вже певний час ця спільнота – вважайте тих, хто створює її – археологами, які власне і відшукують уламки смислів на інформаційних звалищах.
Відео, яке викладаю зараз – інтерв'ю Дмитра Шурова. Окрім нього там присутня лише його музика, музика "естетиків" і Земфіри. Жодних ремарок, закадрового тексту – нічого, крім Шурова, якого можна роздивитися, послухати і ... почути.
Статична картинка, без перебивок, фактично телепортрет – лише особистість робить це відео цікавим. Таке в новини не ставлять, але ми ризикнули – це пішло саме в новинах. Ось, власне, результат.
Цим постом запрошую усіх, хто є на Сумно.сом доєднувати до спільноти КУЛЬтб несумне відео. З текстом-супроводом, звісно. Хочеться бачити шось цікаве.
В спільноті вже є те, що подобається мені. Ось його список:
Серія про кустарщину, плагіат і креатив Українського тижня моди
Золоті і рогаті олені Молодості
Коротка історія про жінку-дервіша
Забужко і Алієва оцінюють голі акції FEMEN