без хвилини завтра

Такий тиждень дивний був... І сьогодні. Нові знайомства в режимі "он лайн", та видалення деяких старих. А ще цей дощ і танучий сніг... брррр... взуття нагадувало якісь байдарки, у котрі залітали хвилі крижаної води, і чипляючісь за шкарпетки, тікали азад, крізь щілини в блискавці. Тепер от сиджу біля батерї, сушусь сама, сушу шкарпетки та ботинки. І їм цукерки, що мені молодший брат віддав. Так мило)

А ще я збагнула, чому я пишу такі негативні (чи принаймні пісимістичні) записи: через назву порталу! І, як людина, що вірить у матеріальність думок і карму, я саме так це собі пояснюю.

В четвер йду на регіональний етап конкурсу "Новітній Інтелект України", побажайте мені успіху, він мені знадобиться, якщо хочу повторити минулорічні подвиги і зайняти призове місце на Україні.

А ще в мене свята (ті самі), і немає води. Чи його з ботинків пити???.... Страшенно хочу пити й спати... адже вже без хвилини завтра. А вставати о шостій....

Чао