вибачте, але Кокотюха нікудишній теоретик, хоча й гарний фантаст, хоч і пише детективи.

щоб написати історичний роман, то треба витратити роки з півтора на нього, риючись в архівах і катаючись на місце подій, розпитуючи людей, і бла-бла-бла... жити за щось треба?... жерти бляха-муха хочеться? прийдеш до видавця і покладеш цей рукопис на стіл, а тобі "ми таке не друкуємо, попиту немає"... Ну виблагаєш в десятого видавництва, ну випустить воно 3000 екземплярів, ну вбахає грошей на цю 600 сторінкову роботу - що далі?... от Ви купите не відому книгу нікому не відомого автора на 600 сторінок?... а як жити за ті 3-10 тисяч півтора роки?... от скажіть мені, як? ви замахаєтеся кожного (!!!!) дня після роботи ходити по архівам і писати, писати, писати.... де гранти? де об*єктивні конкурси? яка нафіг нестача письменників? на кожні тридцять графоманів в українському інтернет просторі знаходиться непоганий письменник, який може з себе витиснути хоча б один непоганий роман, але кому є до нього діло?
у країні тупо немає літературного менеджменту, бо всі тільки і жаліються на кризу, плюючи на мистецтво і бажаючи зрубити бабла. ми хочему грошей тут і зараз, і не далі...
вибачте на слові, але це фігня.

Проблема у нас не в тому, "булька" це, чи ні, а в тому, що в укр.суч.літі є брак навіть бульок!!! Почитайте авт.колонку Кокотюхи http://www.bukvoid.com.ua/colu mn/2010/03/22/081151.html (і коментарі також:)) і багато "точок над і", маю надію, розставиться.

добре погуляли)))