Класна книжка з чудовими ілюстраціями в кращих традиціях європейського книговидання! =)
... :) до попереднього коменту – А коли за 45, то вже краще не читати?
До речі, мені теж дуже сподобався роман.
На багатьох сторінках ловила себе на думці, що теж можу підписатись під цими роздумами авторки.
Галина – молодець!
То есть, тут всё уже давно куплено? И мне с моим сборником стихов и прозы "Обнажённая душа" (издательство "Факт") не влезть? Так понимаю....
Дякую, пані Галино за щирий комент. Стосовно Ваших заперечень: це як у меню риба, має бути тільки свіжою, так і мої рецензії – завтра я побачу в сучасних текстах речі під іншим кутом зору, напишу інакше, хоча теж щиро, без фальші. З повагою т. д.
Дійсно чудовий репортаж, підтримую Маріанну, а мені ще й приємно читати, що наша аудиторія філологів була такою хорошою у ваших очах. Якби я потрапив на цю інформацію раніше, то не писав би вже коментар на іншу статтю.
Я думаю, студенти будуть вашими шанувальниками, коли, під впливом зустрічі, прочитають придбані романи. Якраз сесія надійшла, а завдяки болонській системі оцінювання уже багато хто набрав свої бали, то можуть починати читати і відкривати для себе таїну розкритих вами світів.
Сам я прочитав уже все, що купив. А купив мало, бо студенти, як пташенята, випросили "Пікнік на льоду" та "Нічний молочник", які уже було потрапили до моїх рук. Тож маю Андрія Куркова три романи: "Улюблена піня космополіта", "Приятель покійника", "Не приведи мене до Кенгараксу"; а також по одному Міли Іванцової "Родовий відмінок", та Маріанни Малиної "Фіолетові діти". Читають уже мої родичі і знайомі, питають де знайти ще Ваші книги.
Треба сказати, що завдяки Вашій творчості, багатьох інших сучасних письменників, українська література є і буде життєстверджуючим чинником нашого життя.