— спільнота блогів про культуру
Архів
Пов'язані теґи
2008(+),
2009(+),
2010(+),
2011(+),
афіша(+),
галерея(+),
Київ(+),
книгарня "Є"(+),
Коронація слова(+),
Львів(+),
літературна рецензія(+),
музика(+),
новина(+),
Нора-друк(+),
поезія(+),
репортаж(+),
Сергій Жадан(+),
стаття(+),
Факт(+),
інтерв'ю(+)
ВсіКоментарі
о-о... прикольні питання і симетрично прикольні відповіді. БЖД мені сподобався. цікаво, що там буде новенького в автора. а головне – коли чекати? )
і Харків я теж люблю!
Ага!
Чому не підписане авторство фотки, де Ушкалов відриває руку Шевченку?)))
Тссс! Жаночко, не раджу кричати на весь голос, лишень "почне справджуватися", але мені можете повідомити ;)
А про вчительку... Може, настрій, а може... вона просто не вміє та боїться розмовляти зі своїми учнями "про это"... Як і багато батьків. Та від цього дітям не легше. Я, маючи чималіи педстаж, вислуховувала tete-a-tete після уроків чимало історій від дівчат, яким ні з ким було більше поділитися.
Може, простіше завчасно відмовитись від "небезпечних тем", так спокійніше, і не відволікає від навчального процесу...
Власне, кожен має право на свій погляд на прочитану книжку. Але навряд має право лімітувати її аудиторію :)
Гараздів вам у новому році!
ой, забула підписати попереднє повідомлення:)
Пані Людмило, я обіцяю, що тільки-но моя мрія почне справджуватися:), я напишу про це не лише вам, а й на якомусь голослівному чи то пак велелюдному форумі:) А щодо "депресивності", то я її не відчула ні на грам... Можливо, та вчителька читала роман з "відповідним" настроєм??? Цікаво, чи сама вона мама й чи щаслива в особистому плані... Як ні, тоді все зрозуміло: і сам не гам, і комусь не дам...
П.С. З Новим роком вас і нових творінь!!!
Жаночко, щиро вдячна за такий відгук (та за час, який ви подарували моїй книжці та її героям)! Дуже тішить свідоме рішення у наш непростий час народити бажану дитинку!
Хоча, часи бувають різні, а діти не перестають народжуватись :) Бажаю, щоби ваші мрії здійснились найкращим чином!
ПС
Напередодні мені повідомили з однієї школи, що класна керівниця 11 класу, прочитавши мій роман, відмовилась проводити "зустріч з автором", мотивуючи тим, що твір "депресивний", що тема заважка, і що для дівчаток з 11 класу прочитання такого роману стане моральною травмою і нажахає перспективою материнства :)
Бачите, існує й інше сприйняття. Хоча добрих відгуків більше, і зазвичай "Родовий відмінок" називають навпаки життєствердним твором (до чого я й прагла).
Дякую вам ще раз!
Чудових подій у новому році! ;)
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук для інтернет-видань дозволений за умови гіперпосилання на «Сумно?» та із зазначенням імені автора, а для друкованих видань - за наявності згоди автора. Всі публікації охороняються авторським правом. Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку.
Прочитала і роман, і рецензію з цікавістю.
Сама належу до покоління "молодих героїв", тому трохи інакше, ніж пані Тетяна, побачила чи відчула роман.
Хочу заперечити по двом пунктам.
– на мій погляд автор зовсім не займається "аналізом поведінки молодих героїв", бо взагаллі не судить і не оцінює, а просто розповідає і дає змогу робити власні висновки.
– Про "все закінчилося ідеально добре. І це – єдиний недолік роману" – :-))) А мені здалося, що все зовсім не закінчилось, а для когось тільки почалось! Авторка залишає нам думати про долі героїв самим. А хіба було б краще отримати на 300-й сторінці "tragic end" замість "happy"?!
Хоча, взагалі рецензія цікава. Просто я не вмію писати рецензій :-)))
А ще – після цього роману починаєш краще розуміти часи "совка" і наших мам, а дещо здається зовсім безглуздо-нереальним в тих часах.
Отакі думки.