Суч.укр.літ та непомічена заповідь її пророка

Що таке сучасна українська література або як пішла звичка в широких колах казати суч.укр.літ, а деяким поетесам старшого покоління злісно акцентувати на «суч»? Це чи не найбільше локальне збіговисько письменників у Європі. А збіговисько тому, бо саме це і нагадує загальна організація літератури як інфраструктура. Література ж бо це не лише письменники та їхні твори...

«Бумбокс»: «Ми в Україні №1»

Гурт «Бумбокс » 24 червня презентував платівку «Все включено » у київському клубі «Crystal Hall ». До нового альбому увійшло 11 треків. Серед них кавер-версії композицій «Летний дождь » Ігоря Талькова та «Звезды не ездят в метро » гурту «Машина времени »...

Втрачена Україна. Сповідь свідка

На березі Сени протягом декількох століть торгують букіністи. Вони продають сувеніри, старі і сучасні паризькі листівки та рекламні зображення, комікси і, звичайно ж, книги. Серед книг є як раритетні антикварні видання, так і нові книжки, але вже кимось прочитані. Так званий секонд-хенд.  Уявіть собі здивування українського подорожнього, коли на розкладці він помічає книгу з назвою «Україна»!

DOX - новий центр сучасного мистецтва у Празі

У той час, коли ми бавимося у незалежність із комуністичною елітою, що не змінювалася з часів Щербицького, і, відповідно, тупцюємо в одній гебешній, замаскованій багнюці СРСР з Росією, натівсько-євросоюзівські чехи презентують черговий центр сучасного мистецтва – DOX.

Північні околиці Києва на початку ХХ століття

–  Прошу пана сказати, як дістатися з Лук’янівки на Куренівку?

–  Бачу, пан нетутешній? Так дуже просто – трамваєм, через Швейцарію.

«Живи!» театром

У Криму пройшов один з найяскравіших фестивалів аматорських театрів України «Живи!».  Дружня атмосфера, оригінальні вистави, тепле море і відмова визначати найкращих зробили його справжнім святом театрального духу, яке окрім необхідного учасникам досвіду, дало їм натхнення на подальшу творчість і взаємне спілкування.

Рік без Ріка

Інколи так трапляється, що на кінчиках чиїхось пальців, котрі торкаються музичного інструмента, зфокусоване в унісон звучання радостей, страждань, бажань, а можливо й розчарувань цілого покоління. Але час того покоління згасає, а його зафіксоване звучання викликає до себе цікавість поколінь наступних. Так воно поступово та не помітно переростає в класику. Саме таким, тобто тихим та непомітним був Річард Райт, якого «одногрупники» звали Ріком.