Скільки фотокамер - стільки й фотодумок.

Лови-лови-лови-лови його!.. Момент життя. Часом доводиться бачити такі мега-унікальні «кадри» довкола, а от увіковічнити їх (за різних причин), на жаль, не вдається. Знайомо? Лишається сподіватися, що комусь, більш спритному та креативно мислячому, таки вдасться впіймати мить за хвіст.

Як швидко плине час. Ось і рік промайнув з минулої фотовиставки-конкурсу  української газети «День». Місце її проведення вже котрий рік поспіль залишається незмінним. Це – Українським Дім, що на вулиці Хрещатик. Цього разу експозиція тривала з 1 по 10 жовтня 2010 року. Фотоконкурс "Дня" – масштабний соціальний проект, що проводиться щорічно, починаючи із1998 року. З кожним новим роком кількість й географія представлених робіт помітно зростає. Цього року робіт налічувалося до 300. Традиційними для конкурсу вже стали такі теми, як  «Події», «Особистості», «Український світ», «Життя як воно є». На радість маленьким українцям нещодавно введено ще одну тему  – «Світ очима дітей».

Як завжди, було людно. Навіть дуже. Занадто навіть. Особливо в перший та останній дні конкурсу. Вхід, як і торік, був безкоштовним. Приміщення другого поверху (себто коридори та дві виставкові зали) «увібрало» усіх охочих спроектувати власний суб’єктивізм на представлені роботи. Кого тільки не було серед відвідувачів… Професійні фотохудожники, проходжуючись коридорами, прискіпливо вдивлялися у роботи «конкурентів». «Профі»-самоучки щось збуджено коментували і тицяли пальцями у скляні рамки. Прості смертні повільно просувалися залами й тихесенько собі щось думали. А хто і не дуже тихесенько. Проте, із вільним переміщенням в останній день експозиції дещо «не склалося». Процес отримання насолоди не одноразово переривали хлопці у синьому (МВСівці чи що), котрі неухильно виконували накази: «Затримати людей!», «Пропустити людей!»  Це вони так, вочевидь,  допомагали журналістам різних каналів робити репортаж про подію, де у кадрі, як виявилося, людські постаті зайві.

Із фото у рамці до всіх відвідувачів приязно звернулася організатор заходу Лариса Івашина: «Дорогі гості фотовиставки, читачі «Дня»! Вже багато років ми разом вдивляємося в фотообраз нашої країни. І розвиваємо сучасне фотомислення – щоб краще розуміти один одного. І разом діяти. Дякую всім, хто підтримує «День» і наш фотоконкурс».

Загалом же, виставка постала безліччю яскравих спалахів з об’єктивів Olimpus, Nikon, Canon, Samsung whatever, спрямованих на єдиний предмет зображення – Україну та українців. Щасливі й у розпуці, замислені та безтурботні,  розгублені й зосереджені, щирі та хитренькі, веселі й засмучені, гідні співчуття й невимовно смішні – такі різні. Такі самобутні. Й такі схожі водночас!

Розмаїття сюжетів, тобто різнобарв’я поглядів українців на самих себе, вражає. Виконавці робіт – представники різних вікових категорій, роду занять та інтересів; досвідчені фотографи й аматори. Відвідувачі мали змогу «вирішувати долі» конкурсантів, залишаючи свої відгуки та оцінки спогляну того.

Чого варте одне лише фото з афіші! Сучасний зразок романтизму. Дівчинка вдивляється у далечінь і мріє. Очі сповнені сподівань та очікувань. Єдина, неповторна мить.

Дуже промовисто апелювали до відвідувачів фотографії більш приземленого характеру. Як наприклад, знімок Руслана Костюка «Квартирне питання». Сидить просто неба парубок, у руках табличка з написом: «Мені 27 років, і я назбирав на 1 кв. м». Що тут скажеш? Наше життя. Красномовна реальність.

Диво чистоти й щирості – робота 15-річного Ігоря Давиденко «Зимова казка». Саме це фото змушувало гостей спинитися й замилуватися.

Між іншим, справжніми шедеврами можна вважати й назви фоторобіт: «Їхня монархія-наше все», «Гиля, гусочки!», «Надія «Титаніка», «Нове видання старої проблеми», «Чурчхела»…

Багатьох відвідувачів потішила робота із актуалізованою назвою: «Відключили Інтернет». На фото – троє дівчаток, щось на кшталт панків; сидять на вуличних східцях із табличкою: «Пиплы!!!!Давайте знакомиться! =)Слабо?» (до речі, написано без помилок – панки-грамотії).  

Деякі роботи виклали у споглядачів щиру посмішку, деякі змушували замислитися, інші будили співчуття або ж легку іронію. Скільки фотоапаратів – стільки й фотодумок. Лише з’єднавши оптичні фокуси кожного з них можна отримати a true picture єдиного концепту. А загалом, емоційний настрій цьогорічного конкурсу можна описати як доволі позитивний та оптимістично забарвлений.

Тож, якщо нині вам не вдалося побачити фотообраз Україні в межах фотоконкурсу газети «День» на власні очі, – неодмінно відвідайте Український Дім наступного жовтня. Адже ми того варті.