Сашко Ушкалов, проблеми та ідеї.
Про справи письменницькі та не зовсім... Ось яке коротеньке, але тим не менш, змістовне інтерв'ю удалося отримати від Сашка Ушкалова.
Чи доводилось вам колись, як письменнику, стикатися із проблемою насиченості літературою, коли вам нестерпно хочеться опрацювати якийсь сюжет чи проблему, але ви знаєте, що на цю тему уже багато чого було написано, і є небезпека просто повторитися?
За обкатані сюжети я беруся лишень тоді, коли бачу, що дам в них якісь нові родзинки. В інакшому разі просто не бачу в цьому сенсу. Щодо обкатаних проблем, то... Що таке проблема? Проблема – це ідея. Ідея реалізується завдяки матеріалу. Якщо маю цікавий свіжий матеріал, то чом би й ні? Головне, аби такого матеріалу більше ніхто не мав. А ідея хай буде спільна і обкатана, не питання.
Чи важко описувати життєві ситуації таким чином, щоб не здатися або ж занадто пафосним, або ж просто податися у рутину?
Якщо чесно, ніколи про це не думав. Роблю так, як робиться :)
Сорокін. Хто наступний?
Хочу Пєлєвіна. Але чи зможе хтось із українських видавців?... Оце ось питання. Бо переклади роблю під замовлення.
Як вам інші сучасні автори?
Смішні. Хто в хорошому сенсі слова, а хто в не дуже.
Чи перечитуєте ви свої твори, які емоції викликає у вас їх прочитання?
Буває часом. Це має робити кожен письменник. За БЖД не соромно. За всі опубліковані речі також. Є речі, за які соромно, але вистачило розуму їх не публікувати.
ух, як стисленько))) що ж, питання першого учасника інтерв'ю доволі актуальні, а відповіді другого – досить конкретні. Проте... останнє питаннячко трошки переформулювала б...(другу його частину...себто, можливо, не емоції,а думки, конструктив тощо)
Цікавенько)
:))
Питання короткі, стислі, я б навіть сказав еталонні. Тобто саме з такими я стикався вивчаючи інтерв'ю уже "спілих" журналістів
Валерію, все ок, мені загалом подобаєтсья + таки Ушкалов, а він огого.
Артуре, а дайте список спілих журналістів – мені треба поповнити пантеон взірців :)))
Вибачте, але не можу цього зробити, бо "взірці" й справді поселять себе в пантеон.
Краще займусь доведенням від супротивного. Ми (студенти) – не спілі. Спілі – інші. Серед нас не шукайте взірців))
ну от у мене є ікона. Цю ікону звати ВОлодимир ПОзнер. І в статусі в гмейл у мене стоїть "стати Познером", тобто я справді його люблю.