| Четверговий «Блоґпост»: Іздрик давно є перинатальним дослідним центром сучукрліту |
|
|
 «Блоґпост» - це 28-а лабораторна робота цього центру, експеримент над експериментами, провокація шляхом заниження рівня допуску, спроба поганяти не свій адреналін. Це дослід, поставлений як перекличка на організованому в часі (календарний шкелет часопису), але розбалансованому в семантичному просторі, плацу. Тут кожен автор перебуває по обидва боки від власної крові, бо є і донором, і реципієнтом.
Лунає генеральське «28-й пішов!», починається сеанс друкованого жж-стриптизу, генерал перетворюється на тапера, потроху розвіюється дим інкубаційного періоду, перше враження від постів наздоганяє нас вдруге... Надруковане на папері психологічно сприймається жирніше, болдичніше, ніж в моніторі. Бо папір – це муляж вічності, а паперове видавниче видання передбачає участь третіх осіб, як мінімум редактора. Кастинг, елемент визнання, відпадає фактор самопальності. Залишивши монітору моніторове - домінуючу функцію засобу виробництва - видане на папері одразу переходить в категорію «те що може не кожен». Іменник «публікація», як поняття, так і не приріс до мережевих цифрових видань, в силу не лише асоціацій. Книга - це теж свого роду технічний засіб, але свіжа фарба - не так колір, як запах, і читання книги можна зіставити з читанням з монітору, як статичне навантаження з динамічним. Так само, як «ефект присутності» в кіно передусім пов'язаний з виробничим тандемом очного м'яза та периферійного зору, пропорція переваг друкованого видання приблизно та ж. Лиш м'язи залучаються інакше, інформація інакше осідає на очному дні, найненаочнішому з днів, не кажучи вже про естетику читання. Квадрат Малевича - це за суттю гіпертрофований монітор - те, що розширюючи, звужує, дислокує, розділяє, пікселізує. Друкований часопис за жж-мотивами вмотивовує авторів, і для них є більш потрібним, ніж для читачів. Він створює ефект поміченості, завершеності блоґ-процесу (бо будь-який продукт мріє стати кінцевим), і дає можливість психологічної перезарядки узалежненій від писання частині блоґґерів, даруючи їм відповідь на сакраментально-тупикове «для чого» (це не стосується тільки тих, кого це стосується)). А потішне самолюбство отримує свої 5 хвилин потішної слави. Уява збагачує дійсність, дійсність відповідає тим же. І все це – у супроводі критично-текстових зверхностей з боку книжкових, опублікованих авторів, що з усього є найпотішнішим і звучить, як спілчанська заборона публікуватись, не сплативши членських внесків - літературна дідівщина. Коло замикається, і без того заюзана демаркаційна лінія між літературністю й рештою втрачає «нарівних з кривою» стрункість (маркість демаркацій призводить до маркотратства), а ІЗДРИК перетворюється на такий матюк, який не вимовляти – некультурно. І «відповідає» відповідно: протезом ерокези на голові на презентаціях «БЛОҐПОСТУ».  В «БЛОҐПОСТІ» око «приткнути» не надто просто, - повноцінного відбору текстовізії не відбулося, бо не про те йшлося, хоча б змоглося. Якщо ж цілитись на довгостроковий проект, не перетворивши при цьому «ЧЕТВЕР» (чи щось послідовницьке) на мухозоль (липку стрічку для комах у найпридорожніших генделиках минулого), - не уникнути вдосконалення критеріїв відбору критеріїв вибору інформації. Найбільше ускладнень це несе для самого Іздрика, котрий втратив інтерес до читання текстів початківців і навчився розрізняти їх за запахом, а тому простір примусового читання у вигляді жж-сміттєзвалища йому «штиняє», як нікому іншому. Натомість будь-яка пошукова прога, поки не навчиться відчувати запахи, шукатиме та систематизуватиме лише прогалини, на будь-якій стадії, як наслідок конфлікту живого й неживого. Недавнім приоголошенням наступного номера ЖЖ-ЧЕТВЕРГА Іздрик стимульнув писемну молодіжну перистальтику. Активність заганяння себе у слова зросла (судячи з підпухлості френд-стрічки). Маємо унікальний© шанс перенести в сферу друку досвід китайського перевиробництва й проголосити Україну найбільш пишучою державою світу, а до переліку прижиттєвих обов'язковостей для українця буде додано четверту, душоспасенницьку: після сина-дерева-дому обов`язково опублікуватись у «ЧЕТВЕРЗІ». Ідея таки захоплива, і поява наступного «ЧЕТВЕРгового», наприклад, «БЛОҐБАСТЕРУ» чи якоїсь «ЧЕТВЕР-ТИНИ», здається, неминуча. Постійна адреса сторінки:
Only registered users can write comments.
|
||||
| < Попередня | Наступна > |
|---|
DeadRooster