| «Paloma Negra» Люби Клименко: Чорна голубка і біла ворона |
|
|
 Люба Клименко – авторка незвична. Вона вже здивувала читачів двома попередніми романами («пор’ядна львівська пані» та «Великий секс у Малих Підгуляївцях»), і змусила всіх захоплюватися собою і водночас зневажати її за цю еротичну писанину. Але писати про секс у такому стилі ще ніхто не наважувався. А хто наважувавася, тому це не вдавалося.
Хто ж ховається за простеньким ім’ям? Висловлювалися здогади, що це Лариса Денисенко, Марина Меднікова, Ірен Роздобудько, Ірена Карпа, Андрій Кокотюха(!)… або ж взагалі псевдо належить кільком авторам. Але найцікавішим і найбільш ймовірним був здогад про Марину Гримич, яка вирішила зайняти «незайману» нішу в українській літературі. Адже книги Люби Клименко виходять у видавництві «Дуліби», головним редактором якого є сама Марина Гримич. Крім того, Гримич очолювала кафедру етнології на історичному факультеті КНУ ім. Тараса Шевченка, а кожен роман Клименко так чи інакше пов’язаний з історією, вже не кажучи про «Великий секс…», з його химерним поєднанням археологічних розкопок, сороміцького фольклору й скіфських оргій... Проте видавництво й досі зберігає інтригу. Мовляв, Люба Клименко працює вчителькою історії в середній школі: «Уявляєте, якого листа можуть написати до Міносвіти розлючені батьки, типу: «які ж історії викладає ця вчителька? Чому вона навчає цих безневинних янголяток?». А далі йде сміливе виправдання нелегкої, але дуже потрібної письменницької праці: «… вона лише виконує свою місію – окультурює істини, якими і досі живе людство. Бо впевнена, що людина має не лише звучати гордо, а й бути щасливою»… Лейтмотивом любовної історії є пісенний хіт «Paloma negra» (Чорна голубка). Головний герой Марк Антоній (Член Товариства анонімних любителів себе) закохується в дружину свого друга. Але любовний трикутник згодом перетворюється на чотирикутник (відразу видно, що маємо справу з істориком, а не з математиком). «Чорною голубкою» є жінка з неймовірним голосом, «посланий з неба темно-синій ангел, ангел любові». Чому саме «Чорна голубка’? Відповідь чоловіка на це питання: «… я уявляю, як тримаю чорну голубку в руках. Тоді мені здається, що вона моя…». І жіночий погляд, а-ля «біла ворона»: «Я вкладаю в цей образ філософський підтекст. Чорна голубка – не така, як всі. Саме тому – вона дуже сильна, бо повинна вижити в світі, де вона не така, як всі. І тому вона така самотня»… Роман викликає багато суперечливих емоцій. Тішить, що написаний гарною соковитою мовою. Втім, як і його попередники. Проте вже немає пародійного поєднання національного й сексуального, тієї романтично-теоретичної еротики, як у «пор’ядній львівській пані». Немає й дикого епатажу «Великого сексу…» (такого собі еротико-екстремального роману-практикуму). Натомість є шалені латиноамериканські пристрасті (інтернаціоналізмом запахло?), вишукані сексуальні фантазії, багато музики, мультяшні черепашки і морські коники, і навіть справжній привид – офіцер Австрійської армії пан Домбровський. Чимало пасажів не залишають сумнівів для тих, хто досі не був упевнений Гримич це написала чи Клименко. Чого варті лише роздуми про «тотальну фемінізацію»: «Незважаючи, що поза «задом» є найстарішою в світі, вона має свої переваги, особливо відчутні в часи тотальної фемінізації. Це одна з небагатьох любовних ситуацій, коли сучасний чоловік, значною мірою дискримінований жінкою, почуває себе її володарем. А вона в цій позі нарешті може розслабитися і не грати роль сильної і незалежної, а просто бути самкою, звичайною самкою. Можливо, саме тому найстаріший в світі спосіб злиття чоловіка і жінки і досі залишається одним із найпопулярніших». Звісно, хтось буде в захваті від роману, а хтось висловлюватиме своє «фе». Але очевидно, що нікому ще не вдавалося так вишукано, легко і дотепно оцінити сексуальність українців. P.S. У одному віртуальному річної давності інтерв’ю з Любою Клименко надибала цікаве запитання і не менш цікаву відповідь: « – Чого не вистачає українцям в інтимному житті для повного щастя? – Як не дивно, мене це теж цікавить Давайте проведемо опитування. Адже якщо мій симпатичний народний сороміцький роман, написаний за мотивами народної творчості, тобто творчості наших з Вами батьків і дідів, називають «пошлим», то з цим суспільством щось негаразд... Зараз потрібно створювати моду на необароко, з його тілесною розкішшю і славнозвісним українським гумором» («Газета по-киевски»). Постійна адреса сторінки:
Only registered users can write comments.
1. 05-12-2007 14:19 до речі, в мене цю книжку хтось вкрав))) |
|||
| < Попередня | Наступна > |
|---|
DeadRooster