Головна arrow Писане arrow Кіно-Театр arrow Послання від Курбаса Еросу
OrangeBlueGreen BigMediumSmall GreenOrange
Послання від Курбаса Еросу Надрукувати Надіслати електронною поштою
Андрій Пясецький   |   03.03.2008 - 01:13:47
Хвала ЕросуУ останній день цьогорічної зими львівський державний академічний театр імені Леся Курбаса презентував на розсуд киянам виставу «Хвала Еросу» за твором Платона «Бенкет». У вічі одразу кинувся небувалий, як для театрального Києва, ажіотаж навколо цієї вистави. Не було де стати, не те щоб сісти. Жодного вільного місця у залі.

Це і не дивно, бо вистава обласкана театральними преміями такими, як премія ім. Тараса Шевченка 2006-го року, Гран-прі за кращу виставу та премія за кращу чоловічу роль видана Олегові Цьоні на фестивалі Стобі-2002 (Македонія), премія за кращу режисуру на Боспорських агонах у Керчі 2001-го.
Хвала Еросу
І хай нам показали тільки першу частину дилогії за текстами Платона «Бенкет», це не виглядало, як незавершена частина чогось більшого. Це був повноцінний завершений твір про кохання і те, яким воно буває. Але до початку розповіді про саме дійство варто окремо відзначити костюми від Ольги Баклан. Панове, такого прекрасного відтворення античності у костюмі я не бачив давно. Усе, від найменшої детальки до шат на тілі Арістофана, створювало враження привезеного з тих часів за допомогою машини часу краму.

Хвала ЕросуПеред глядачем постає декорація вистави ще до початку дійства. Не має зсунутої завіси, яка закриває від нас те, що відбуватиметься на сцені. На самому початку глядачів попросили вимкнути телефони та... стримуватись. На жаль, про стриманість зараз необхідно просити. Невже ми стали такими нестриманими, що нас вже треба спеціально стримувати? Що це свобода чи недолугість? Але залишимо це філософам і соціологам, а краще – шкільним учителям. Вистава почалась неочікувано з погоні за учнем Сократа, який чув від нього про той самий бенкет. Це було схоже на реконструкцію подій. Але враження від реконструкції подій закінчується після того, як перші слова про прославляння Ероса звучать від присутніх на бенкеті. Ця вистава має прекрасний відгомін діалогів давньогрецьких мудреців, який переростає у фламенко із його наступництвом у танці і підтримкою від усіх для того, хто солює у даний момент.

Хвала ЕросуНе було, як такої, драматичної дії. Це, скоріше, театральна форма філософської дискусії. Але як зроблено. Музика ніби виникала зсередини дійства і дійових осіб. Вона не була чимось з іншої частини світу. Це була необхідність музики, співу, танцю саме у цей момент. А більш за все радує прекрасне виконання пісень та композицій вживу на музичних інструментах та голосах акторів. Навіть певна епатажність костюму того ж таки Аристофана, наявність прив’язаного фалоса, не викликала дисонансу. Було розуміння, що у ті часи так жили і це не було чимось аж наднормальним. Кожен із «доповідачів» мав час для віддання честі Еросу, богові, який не був так уже обласканим у тогочасному пантеоні. Прекрасно, з акторської майстерності, виконано кожен монолог. Дуже важко відзначити когось окремо, але принаймні Олег Цьона став окрасою цього вечора. Його монолог мав дуже вдале сценічне вирішення. Він розхитував своєю грою залу Молодого театру.

Після таких вистав хочеться жити, кохати, творити, створювати і ще раз жити. Жити шалено безрозсудно не боячись наслідків та породжувати самим фактом свого життя свято у цьому світі. Сам ще не раз поїду до Львова на цю виставу і усім, в кого є така можливість, раджу. Ще б таких вистав у Києві, то можна було б казати про відродження українського театру.

Фото: Андрій Божок

Постійна адреса сторінки:
http://sumno.com/content/view/2426/28/


Only registered users can write comments.
Please login or register.




Коментарі (4)
RSS стрічка коментарів
1. 18-04-2008 13:06
Потужно написано. Я дивилася "...Годо" в Черкасах у виконанні цього театру. Це була бомба!!! От тільки не вдалося передати словами побачане і свої почутя. Можу тільки сказати, що після купи позитивних емоцій і шаленого захоплення ця вистава потім дає "побічний ефект" - починається заглиблення у себе аж до депресії :) Яка втім, швидко минає.
Від Вікторія Кобиляцька (Реєстровий)
2. 10-03-2008 11:48
Так, так, до Києва, Черкас, Дніпропетровська - запрошую!!!!!!!!!!!!!
Від Роксолана Вітер (Реєстровий)
3. 03-03-2008 19:11
хотів сходити на цю виставу. цікаво, чи має це справді якесь відношення до філософії чи просто ілюстрація сюжетного шару діалогу Платона.
Від Роман (Реєстровий)
4. 03-03-2008 17:08
в другому абзаці виправте Олег Льона на Олег Цьона
Від Andrew (Реєстровий)
 
< Попередня   Наступна >

Вхід

Знайшли помилку?

Знайшли помилку? Виділіть текст і клацніть Shift + Enter! Редакція вдячна Вам за допомогу!

On-line

стукайтеся:
ICQ status9976638
додайте у LJ Додати цього користувача до вашого списку друзів
...і не забудьте про
Наші банери
та RSS 2.0

На дроті

Зареєстровані:

Останні коментарі

Українські письменники знову перемагають в «Русско...
Та ні, там просто смайлик випав. Ставлю тут :)
13/05/08 08:42 ...
Від Яна

Українські письменники знову перемагають в «Русско...
Хороше вийшло інтерв'ю :grin Схоже, авторки книги та статті ...
12/05/08 19:34 ...
Від РоМ

Українські письменники знову перемагають в «Русско...
Якщо ви про "Гаугразького бранця", то в Росії він вийшов ще ...
12/05/08 11:03 ...
Від Яна

Українські письменники знову перемагають в «Русско...
вітаю Яну! А ця нова книга вже є у продажу?
12/05/08 10:37 ...
Від Дмитро Шульга

Гурт «АННА»: «У турі нашим наркотиком було – поспа...
Музика супер!!! Засмутило тільки те, що на концерті в Рівном...
12/05/08 10:30 ...
Від Тарас

Друзі: Журнал ПРО, Наш Формат, Ламп!, Ейдос, Дзиґа, Майдан, Світ Радіо, Maidan.org.ua, Шара, Закладка, VJ.net.ua, VOX, Кіпіані, Молоде, Сьогодні в історії, Сила народа, Книгарня «Є», Українські пісні