Люди з минулого
Сьогодні я відвідала сторінки 3-ох людей з мого минулого. Вони такі чудові. Втім, вони завжди були чудові... Особливо Олена.... Вона прекрасна) як завжди) така руда, така сонячна)
Дуже її люблю
Мені її бракує
Я завжди дуже жорстока з близькими мені людьми. Тому, досить часто, вони мене відштовхують. А потім я жалкую про те, якою нікчемою була для них.
Я щиро вірю в те, що всі люди хороші. Просто, все залежить від оточення. В моєму важко довго бути хорошим.
Скоро день народження... останні 2 роки ця подія в мене не викликає жодного ентузіазму. Навпаки – мені стає сумно, бо грошей, як завжди, немає. Друзів – на пальцях однієї руки перелічити. А також ані тобі коханого, ані навіть коханця. Чи коханки.
Зима мене застає самотньою, а одже, до весни лише вона буде спати зі мною. Бо взимку я надвичайно агресивна, туга, заторможена та сонна. Ненавиджу зиму. Ненавиджу холод.
Чоловіки, напевно, складають спільні маршрути, щоб обходити мене стороною.
Останнім часом я стала дуже пошлою та вульгарною. Це не правильно.
требя побажати доброї ночі Лео.
і всім, в кого зараз ніч
Вчора теж відвідини минулого були...Сумую за одним другом..Колишнім другом..І непомітно якось перестали спілкуватись.. Все що було між нами ніби розчинилось..Образи, непорозуміння..Хотіла долучити знову його до друзів, дивлюсь, а він скоро жениться і все в нього так чудово...
Люди з минулого...Коли на них натрапляєш, чи зустрічаєш почуття змішуються, стає якось сумно-солодко...Виникає бажання деколи просто повернутися в минуле...Хоч на один день..Коли було все чудово, весело, літооо!...І барви аж ніби були яскравіші...
Але неможливо...В тебе ж бо є тільки твій сум і твоя ностальгія...І холод кімнати..
ані тобі коханого, ані навіть коханця. Чи коханки.
____
Гарно сказано. А взагалі є два типи депресії: весіння ("мене ніхто не любить") і осіння ("та пішли ви всі"). В тебе щось середнє:-)
в мене депресії мають осінньо-зиовий характер)) весною я не сумую, бо справа йде до літа, теплішає, і мені добре))))))))