"висока культура нації"
Японію я знала тільки як країну з новітніми технологіями, мешканцями-"акуратістами" та тими, що переживають стресову ситуацію на роботі биттям посуду ( на верхньому поверсі тої ж роботи), чи мотузячи гумове опудало шефа- так би мовити, щоб стрес той зняти...
Останні новини мені відкрили очі на іншу Японію, яку я ніколи не знала, і, напевно, в якій мені хотілося б народитися...
Людині притаманне відчуття паніки, якщо щось іде не за її планами чи всупереч закону. Ось вам закон природи "Використовуй мене мудро. Інакше я покажу тобі врешті решт ХТО Ж ТУТ ХАЗЯЇН"...
Високі технології, прогрес в усьому, і розклад життя на довгі роки вперед..... Все сталося швидко, методично, і жахаюче...
І що ж ВОНИ? Стали кричати- свритися одне з одним, бігти в усі боки, калічачи одне одного, щоб тільки схопити останній смаколик "тільки для мене- дорогого"???? Ні! Вони стали в черги! Вони не квапляться зі своїм "я тут стояв, на хвильку лише відходив!". Вони терпляче стоять у чергах і чекають своєї... Вони перепитують одне одного "ви не голодні?" і продовжуть стояти! І платять за послугу, все ще платять! Ані тобі мародерства, вандалізму, лайки! Вони співчувають одне одному так, якби одне одному раділи! В знак подяки за те, що завітали до них по харчі, вони тобі посміхаються та голову схиляють. Вони радіють незнайомцеві, що той вижив, і ще раз здоров,я зичать! І відверто!
Вони просять пробачення у світу за те, що радіяція виходить з їхніх берегів. Але вони ж то в тому не винні! Але ж просять!
Цей народ страждав багато і знову продовжує своє страждання, але ж він страждає гідно! Вони єднаються у стражданні так само як і в радості.
А ми....Ну, вже багато про нас написано усіма знаними і незнаними авторами. Наше "хата скраю" так з нами і залишиться. Тому що "біла ворона"- то несмак..
Нам безліч разів треба переродитися, щоб хоч натяк на "висококультурну націю, співчуття, єдність" мати....