...своя весна

...так просто йти й везти свою весну. У якісь тихі та далекі мандри.
Подалі від людей, споруд, життів. Подалі від усіх цих голосів і слів. 
Так просто йти. Нікуди не звертати. Залишити десьдалеко позаду всі невиспані ранки і біль в очах.
З свою весною та її воронами наодинці прямувати кудись, геть аж на край світу. Де живуть моржі й дрімають серед скрижин білі кити.

акварель, коричневі ручки