Сучасне, французьке...
Для любителів сучасної французької літератури… Le coeur régulier – Olivier AdamОлів’є Адам виріс в передмісті та жив у Парижі, потім переїхав в Сент-Мало. Автор багатьох книжок, котрі звернені часто до існування, трауру та звичайних людей, пригнічених своїм повсякденним сірим життям.
«Je vais bien, ne t’en fais pas» (2000), «Passer l’hiver» (Goncourt de la nouvelle 2004), «Falaises, À l’abri de rien» (prix France Télévisions 2007), «Des vents contraires» (prix RTL / Lire 2009) – його найвідоміші твори, що отримали літераторські винагороди., але мова головним чином піде про його новий роман «Le Cœur régulier», виданий в65000 екземплярах та один з перших серед відбору академії Goncourt…
Сара, жінка 40-ка років, здавалося б має ідеальне життя . Ідеальний чоловік, чудові діти, чудова робота. Але ось з’являється розколина …
Нерозважливо вона вирішує поїхати в Богом забутий куточок Японії щоб трошки відійти… Вона слідує п’ятами свого брата, який нещодавно помер. Перед смертю він жив в цьому маленькому японському селищі, на скелястому приморському схилі. Тут вона почула про деякого Натсюме, котрий знав як, час від часу, полегшити душевний біль її братові. Натсюме, – старий полісмен котрий переконав багатьох самогубців не стрибати…
З плином часу, все більше зустрічаючись, а потім проживши з Натсюме деякий час, свідомість Сари прояснюється. Вона переусвідомлює своє становище і свої власні внутрішній страждання…
Ціей роман змальовує труднощі життя західної жінки, збитої з шляху суворістю сучасної роботи, обтяжуваннями сімейного життя , та молодістю що все віддаляється… Можна зробити докір що цей роман присвячений жінкам 40 років котрі запитують себе, мріють про відчайдушну подорож, про життя десь поза містом… Видно що автор мав намір уникнути кліше, але це йому не надто вдалося…
Завдяки своєму специфічному письму , котре виділяє окреме місце почуттям, враженням, пейзажу, Олів’є Адам спромігся змалювати найтонші рухи в свідомості й серці та поставити запитання над котрими ще довго можна роздумувати…
Після прочитання книги відчуваєш себе трохи втомленим, трохи роздратованим, але все ж таки спокійним і задоволеним…
Le cœur régulier, Olivier Adam.