категорії: блоґ-запис

Так зародилося життя-від вибуху. Акі в адронному колайдері. Гуцули були перші.

теґи: Перкалаба, концерт

У минулім вівторку пережила вибух. Перкалаба обільно бризкаласи радістю і щістям. Дзига додала оборотів. Тислись між столічків у проході. Дєвучки з тацями штурхалися ліктями. Я з блондінко зачали танок, потім сидячі підтягнулися. Якісь молодиці обступили Гриця і давай його до голяса роздягати. Я теж хапнула за футболку, але потім подумала нашо, шоб всі виділи мого пухнастого без нічого і залишила ту затію для більш інтимної обстановки. Чиїсь дітиська плуталися в ногах. Так добре воно мені пішло тоді. Вовкогон відав за квитки на вході. Робив він то поволеньки – дер папірця, рахував здачу. А ми з Танюхом зачули перші акорди нагорі, то не годні були встояти. Рвемси, а він дівчата, заждіть, там тіко почалося. Ти ше потримай нас на сходах і мо до середини концерту встигнемо, думалося. Влюбльонне у Федота дівча запустило хустинку в народ. Знаєте, коли тре ставати на коліна і цілуватиси. Почало, ясень пень, з Федота. Влюбльонний Федот закінчив на блондінко. Фсьо. 

tikobuvuspivalu.livejournal.com/72035.html