Гордон смутного времени

Є у цьому світі люди, в яких почуття власної гідності та милування собою досягаюсть захмарних висот. Через це їх світлі образи набувають не жаданої поваги та падіння навколішки, а скоріш бажання трохи посміятися. Гадаю, Дмитро Гордон належить саме до таких самозакоханних створінь.

На "Першому національному" каналі виходила передача "У гостях у Дмитра Гордона", де він піарив себе брав інтерв'ю у відомих персон України та Росії. Під час перегляду особистість гостя зазвичай відходила на другий план, а простір, що звільнявся, вмить заповнював сам Дмитро Гордон. Шоу було закрито незважаючи на багато петицій від відомих "друзів"  пана журналіста, але відродилося на каналі "Київ". Судячи зі статті, де він висуває своє трактування причини закриття програми, Дмитро Гордон відчуває біль у дупі  за українську журналістику та культуру: "Проблема в том, что невесть как оказавшееся на руководящих постах жлобье (извините, но я привык называть вещи своими именами) взялось за нас с вами решать, что (и на кого) смотреть по телевизору и как трактовать историю (как отдаленную, так и новейшую)". Ніби-то проблема саме в цьому, а не в тому, що хтось втомився від амбіційного та самозакоханого лисого чоловіка і вирішив прикрити це шоу. Втім сам пан Дмитро у милуванні собою навіть не може дозволити такої думки.

Цитата. Гордон про свою газету. Класичний приклад вихваляння: "10 лет назад в Украине появилась газета, аналогов которой не было никогда... Шаг за шагом, год за годом, от выпуска к выпуску "Бульвар" завоевывал своих почитателей, обрушивая на них шквал непривычной, смелой, откровенной информации, раздвигая узкие рамки отечественной журналистики: "так не говорят", "так не думают", "так не пишут"... Как сказал, обращаясь к зрителям, один известный артист: "Именно благодаря "Бульвару" теперь вы знаете то, что вам знать совершенно необязательно..." (повний текст)

Інтерес викликають також розділи сайту: "Біографія", "Зірки про Гордона" та "Фотогалерея". В біографії пан Дмитро дуже скромно розказує про себе. А розділ з фото – справжня ода марнославству: Гордон і політики, Гордон і музиканти, Гордон і співаки та композитори, Гордон і сатирики, Гордон і спортсмени.  Не вистачає ще – Годон та священники, Городон та Папа Римський, Гордон та інопланетяни, Городон та Ісус, Гордон та Будда, бо вище же нікуди.

(уся галерея тут)

А ще наш герой дуже гарно співає: