Я прошу помощи у тех людей, кто может помочь распространить информацию о Лилии на различных благотворительных сайтах
Не так давно я познакомилась на фейсбуке с женщиной, у которой очень красивое имя – Лилия. Лилия Красилыч живёт не совсем обычной жизнью украиночки среднеспелого возраста, у неё – рак. Я не первый раз пишу на подобную тему и знаю, что многие читатели не идут дальше этого страшного слова. Но жизнь так устроена, что есть люди, которые просто не могут справиться самостоятельно со своей бедой. И если мы не поможем, тогда кто?
Я не призываю сразу сдавать деньги на лечение Лилии, хотя они ей очень нужны (прожить человеку с таким диагнозом на 760 гривен пенсии по инвалидности в Украине очень и очень сложно). Я прошу помощи у тех людей, кто может помочь распространить информацию о Лилии на различных благотворительных сайтах. Возможно, нужно сделать её личную страничку на каком-то портале. Открыть счёт в банке для гривен и валюты. Сделать кнопки-баннеры для перехода на её страничку...
Мы выслушаем любые Ваши предложения!!! Разве можно бросить человека в беде?
Из письма Лилии Красилыч:
«Знаєте, стільки в житті довелося пережити, що й не думала, що виживу і все це перенесу, а все-таки довелося. Я не привикла просити, але іншого виходу не бачу.
З ранніх літ я залишилася без мами (мені було всього 3,5 роки) і я все вмію робити «і за себе і за того парня»
Моя мама померла від онко майже 40 років назад.
От і зараз повторюється доля, а я не хочу, я борюся як можу, але вся боротьба впирається в гроші, яких немає. При моїй пенсії по інвалідності в сумі 760 грн.
7 грудня 2009 року мені зробили операцію в Хмельницькій обл. лікарні – визнали онко 4-ї стадії, але я вижила (наперекір діагнозу).
Прийняла 8-м курсів хіміотерапії, але потрібно додаткове обстеження, ще операція, але немає грошей, щоб продовжити лікування.
Знаєте, держуся за цей світ всіма силами, в мене дві дочки, а я ще хочу побавитись з онуками. Я навіть пожертвувала, купила собі нитки для в’язання, аби тільки не думати про дурне, а то вже багато знайомих вже померли від безвихіддя. А я ще не хочу».
Координаты Лилии Красилыч: krasili4_lilij@mail.ru
Можно писать на мой адрес: svitlanazb@mail.ru
