категорії: література, літературна рецензія
Володимир Єшкілєв, Олег Гуцуляк «Адепт» – апокрифічний літопис
Останнім часом стало модно визначати жанри книжок, а скоріше придумувати нові. Тож не будемо оригінальними і спробуємо це зробити. У випадку «Адепту», жанр визначений авторами — «роман знаків». Спробуємо не погодитись. Це, скоріше, «апокрифічний літопис». Історичні події, географічні мапи, назви міст і стиль написання вказують саме на те, що це літопис. Апокрифічність йому додає те, що він не «канонізований» сучасною наукою про історію та релігійними вченнями, а дарма...
Анотація до роману «Адепт» Володимира Єшкілєва та Олега Гуцуляка впевнено називає твір сучасною елітарною літературою. І це твердження досить резонне, адже книжка навряд чи відповідатиме інтелектуальним силам простого читача, який за шкільних та університетських часів не любив історії та філософії. «Роман знаків», як його назвали самі автори, настільки обтяжений іншомовними іменами персонажів та географічними назвами, що часом здається доцільним додати до вміщених наприкінці твору кількох географічних мап Русі, Хазарії та Єгипту, ще й сюжетну мапу.
