Архів за теґами

Вибрані теґи: антиутопія(-)

     
 
7 серпня 2010oblina

«Цифровий»: антиутопія від Марини та Сергія Дяченків

1246874306

Роман «Цифровий» українських фантістів М. і С. Дяченків – книжка значно слабша за тематичну попередницю, роман «Vita Nostra». Якщо «Vita...» має всі шанси стати класикою вітчизняної фантастики, то продовження циклу, хоч і не лишиться непоміченим, неодмінно викличе нарікання любителів жанру....

 
5 листопада 2009Дмитро Десятерик
категорії: кіно, кінорецензія

«Клони»: Апофеоз захланності

СурогатиФільм «Клони» до видатних не зарахуєш. Зняв його Джонатан Мостоу, постановник третього «Термінатора», тож і нова стрічка звично виконана у жанрі роботехнічного бойовика. Сюжет цілком вкладається в одну фразу: Брюс Уілліс знову рятує світ.

«Ілюзія» Винокурової-Садиченко: Коли риба щастя зелена

Винокурова-Садиченко, Ілюзія«Ілюзія» — четвертий роман Тетяни Винокурової-Садиченко. Герої твору схильні мати особистий погляд на звичайні побутові речі та бажати власні бажання, навіть коли вони не зовсім те, «чого прагнуть усі». Тому синя риба щастя, яку намалював художник, схожий на будівельника (таке трапляється. Я вже не згадую актора Пореченкова…), видається головній героїні не зовсім зеленою, а фіолетовий захід Сонця не відштовхує своєю модерновістю. Постмодерновістю.

 
7 квiтня 2009Наталя Полянчук

Словесне Буття Оксани Забужко, або Книга, що не пахне папером

Оксана Забужко, Книга буттяНазад у майбутнє – в прикордоння Едему, техногенне (анти)цивілізоване футуристичне минуле, або ж просто у 1989-й, коли журнал «Прапор» видрукував  прозаїчний дебют Оксани Забужко «Книга буття. Глава четверта». Видавництво «Факт» зробило своєрідний видавничий рімейк, розташувавши під одною обкладинкою сучасно-позачасову антиутопію та більш відому «іншогалактичну» сповідь  знаної української письменниці – «Інопланетянку».

 
21 лютого 2009Дар’я Анцибор

Оксана Забужко в ролі Кассандри

Оксана Забужко, Книга буттяЛюдям, обізнаним з творчістю Оксани Забужко, «Книга буття. Глава четверта» відкриє нові грані її таланту - як письменницького, так і пророчого. Твір, який витримав у часі майже двадцять років самовизрівання, читається з неабияким інтересом. Тут ми бачимо витоки манери письма Забужко й певні прогностичні оцінки тих реалій, які зараз маємо у нашій цивілізації.