Театр «Дзеркало» запрошує на містичну драму «Вій»
Місце: Києво-Могилянський театральний центр «Пасіка»
Адреса: Київ, вул. Іллінська,9
Кількість відвідувачів: 1
![]()
16 серпня 2011
Олек Веремко-Бережний кіно, ...
Горобець полишає Ітаку: Складна анатомія попси
16 серпня 2011
Олек Веремко-Бережний кіно, ...
Горобець полишає Ітаку: Складна анатомія попси
5 серпня 2011
Олек Веремко-Бережний кіно, ...
Горобець полишає Iтаку: складна анатомія попси
5 травня 2011
Leriy новина
"Гоголь-фентезі"2010друга підсумкова літературна збірка +3 нові коментарі
30 серпня 2010
Leriy література, ...
2-й Міжнародний фестиваль мистецтв "Гоголь - фентезі" на честь Рудого Панька
23 сiчня 2010
Дмитро Десятерик стаття
Про бардак на вулицях Києва - і не тільки його... +1 новий коментар
6 травня 2009
Пономарёва Евгения фото
Gogol Fest (11.04.09).
23 квiтня 2009
Leriy література
Міжнародний конкурс літератури "Гоголь-фентезі" та конкурс ілюстрацій +1 новий коментар
1 квiтня 2009
Євгенія Кононенко блоґ-запис
Найулюбленіша Гоголева жінка
Ола (анонімно) ↓
«Одруження» Гоголя: Класика шкода!
Андрій НеТреба (анонімно) ↓
"Гоголь-фентезі"2010друга підсумкова літературна збірка
Cтёпа (анонімно) ↓
"Гоголь-фентезі"2010друга підсумкова літературна збірка
Олег Говда (анонімно) ↓
"Гоголь-фентезі"2010друга підсумкова літературна збірка
отто (анонімно) ↓
Аргумент Малковича - Гоголь українською
Сергій К ↓
Про бардак на вулицях Києва - і не тільки його...
віталій ↓
Аргумент Малковича - Гоголь українською
Євген "Їжак" Романенко ↓
Аргумент Малковича - Гоголь українською
![]()
Україномовні видання Гоголя — тема дискусійна, бо не є суто літературною: неминуче зачіпаються політичні моменти, попри бажання всіх причетних сторін уникнути цього. Видавництво Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» внесло тут свою лепту: «Микола Гоголь. Повісті. Найкращі українські переклади у 2-х томах». Цей двотомник можна було б назвати ювілейним виданням; насправді ж Малкович нарешті зробив те, що назріло давно.
У цей ювілейний рік про Гоголя написано чимало, навіть про найменші подробиці його життя. Увагу присвятили, зокрема, і батькові письменника. Він складав комедії і навіть намагався втілювати їх на кону — про це є чимало історичних розвідок. Однак надзвичайно було б цікавим подивитись у літературній площині: чи є щось спільне між творами Василя Гоголя-Яновського (на портреті) та Миколи Гоголя, чи міг перший вплинути на другого як на письменника, драматурга?
Після перегляду прем’єрної вистави «Одруження» в театрі Франка в голові чомусь звучить тільки одне – «класика шкода!» Якби цьогорічний ювіляр Гоголь таки дожив до своїх двохсот і переглянув цю розхвалену в анонсах прем’єру, далі жити йому б не схотілось.
«Тарас Бульба» знятий режисером українського походження Володимиром Бортком, з Богданом Ступкою в головній ролі, переважно на українських землях. Знятий за твором українського письменника – Миколи Гоголя. Але за російські гроші – тож і маємо російський фільм. Хто заважав зняти самим?... ой!... та хто тільки не заважав! Проте перезнімати можна хоч зараз – екранізація пана Бортка навряд чи надовго затримається у головах глядачів.
Що про нього маю написати? В тій навалі текстів (не важить — писаних, фільмованих, мальованих), котра суне на нас крізь усі інформаційні шпарини, важко вибрати тему, не затерту численними коментаторами — від літературознавців до чиновників. Лишається метод виключення. Отже, чого я не хочу писати і знати про Гоголя.