Не можна не любити класику. Та ще й таку...

Відпочила душею, підняла підборіддя з підлоги і пішла додому, приспівуючи класичних мелодій. Не сподівалася таке почути вживу. Було чути, було видно, що цим молодим людям, котрі зараз стоять на маленькій сцені маленької концертної зали Прилуцької школи мистецтв, концерт котрих почався гучними аплодисментами і закінчився криками «Браво!», їм стоячи аплодувала і Європа й Америка...