Юрій Андрухович: «Жили, немов співали...»
Андрухович часом експериментує зі звуковим представленням своїх творів: розпочав «сольну» діяльність разом з польським гуртом Karbido. Хоча й раніше у нього був досвід роботи з іншим польським проектом, наслідки якого можна почути на диску «Andruхоїd» (2004), проте, на відміну від «Самогону» (перший диск, записаний разом з «Karbido»), він не мав творчого продовження. Письменник розповів про «Цинамон» (нещодавно він був озвучений на Festiwalu Dwa Brzegi w Kazimierzu Dolnym і скоро з’явиться в продажі) та про спільну роботу з гуртом «Мертвий півень».
Він не львів’янин, проте зі Львовом у його житті пов’язано багато визначних і просто цікавих моментів. Юрій Андрухович провів тут студентські роки, місто й тепер гостинно приймає його як відомого письменника. Про Львів він розповідає із любов’ю, і його обличчя робиться таємничим.
Акустичним анплагдом у «Квартирі 35» у МО «Дзизі» із триразовим«виходом» «на біс» завершилися зйомки експериментального відео легендарного рок-гурту «Мертвий півень» «саундтреком», до якого стане народний шлягер And the third angel sounded, або ж "Брат, піва кончілась!". «Квартирник» у атмосфері «з тих часів», коли «імпровізовані» концерти «Мертвого півня» відбувалися у «Ляльці» чи у тій же Дзизі, перетворився на концерт бажань. Тож ...
«Jestesmy tu, jestesmy tam...», – такий своєрідний гімн, за твердженням одного українця, співають бомжі у Варшаві, декларуючи тим самим власне бачення свободи і засвідчуючи неодмінну приналежність до громадянського суспільства. Пісню «Мертвих Півнів» «Аnd Everybody Fucks You» також можна вважати не лише самобутнім гімном усіх українських політиків і секретарок, а й піснею-протестом проти засилля музичного мотлоху, від якого трясе і розриває наш музичний простір на шматки.
Все у нашому житті колись буває вперше, практика проведення творчих вечорів у пивному клубі «Майдан», на відміну від концертів і презентацій, нова. Отже, четвер 3-го травня, на сцені на високому ослінчику сидить наш сьогоднішній герой, фронтмен «Мертвого Півня», актор харківського театру «Арабески», Місько Барбара. Тут він чи не найбажаніший гість, і байдуже у який спосіб приїжджає Місько: чи то разом із «Півнями», чи то – як сьогодні – у спробі проведення перших творчих посиденьок, такого собі балакування, час від часу присмаченого переглядами уривків з документальних фільмів.
У час, коли «курва радіо, телебачення, преса» остаточно отруїли інформаційний простір, політичні проститутки і бандити змагаються між собою у красномовстві, думаючи, як би урвати більшого кусня з пошматованої і зґвалтованої держави, існують «Мертві», живіші за живих. Нічого спільного з Хічкоком і з новомодними американськими страшилками. Просто, ще одні люди, які не продаються і не зраджують раніше обраним ідеалам. Колись львівський, а тепер гурт таки, справді, всеукраїнського масштабу, «Мертвий півень» завітав до пивного клубу «Майдан».