категорії: література, літературна рецензія
«Я знаю, що ти знаєш, що я знаю»: кожному – по заслузі
…То був прегарний ранок! Улюблена добірна кава з майстерно виліпленого якимсь словаком глиняного кухля і кульмінація найновішої книжки Ірен Роздобудько «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю». Аж не стрималася, занотувала у щоденнику: «Люблю себе таку: у стані внутрішньої задоволеності, ситості й піднесеності. Такою мене роблять книжки, що бентежать, попри смуток, вселяють надію, а ще – очищують і розставляють всі точки над «і». Чи, радше, вкотре вказують на те, що саме у нашому житті найцінніше і ще раз переконують, що його, отого найціннішого, руками усе ж не помацаєш… Черговий ковток високості й духовного зростання. Душа кайфує і це чудово!»
Очевидно, передостання книжка Ірен Роздобудько — «Все, що я хотіла сьогодні» — мала б вирішити кілька, скажімо так, невідкладних художніх завдань. Вони різні за складністю та вагою, але в попередній у бібліографії письменниці книжці — «Амулет Паскаля» — вони спричинили певні перекоси та «заїдання» всієї складної механіки твору. Жанр медитації з елементами притчі не дуже добре пристосований до занадто абстрактних, ...
Ірен Роздобудько – одна з найуспішніших українських письменниць, що заявила про себе як майстер заплутаних сюжетів, людських доль, психологічних трилерів та алюзій. Поєднуючи фах редактора "Каравана історій", Роздобудько створює власних людей з їхніми персональними колоритними історіями життя.