«Осяйна зоря» Джона Кітса
«Осяйна зоря» – це фільм-цитата. Не просто якісна й вишукана кінобіографія, яка час до часу цитує Кітса, але стрічка, яка сама стає Кітсом, есенцією поетового світобачення, донесеного до глядача засобами кіно.
7 лютого 17:39
Олег Андрос, Кіногалерея, спільнота: Сінема кіно, ...
«Книга Ілая». Кадри з фільму
27 сiчня 14:34
Юлія Марищук кіно, ...
«Коробка»: не натискайте на кнопку +36 нових коментарів
23 сiчня 18:54
Юлія Марищук кіно, ...
«Мулан»: притча про обов’язок +7 нових коментарів
16 сiчня 17:51
Соняшка кіно, ...
Болючі місця: спорт проти упирів +4 нові коментарі
12 сiчня 12:11
Соняшка кіно, ...
«Болючі місця»: кадри з фільму
22 грудня 2009
Юлія Марищук кіно, ...
«Мій янгол-охоронець»: про смерть по-американськи +21 новий коментар
22 грудня 2009
Юлія Марищук, Кіногалерея, спільнота: Сінема кіно, ...
«Мій янгол-охоронець». Кадри з фільму
16 грудня 2009
mr. Brut кіно, ...
«Хатіко»: І на пам’ять візьми тільки вірність мою +3 нові коментарі
26 листопада 2009
RоМ BroileR кіно, ...
Хатіко: «9» мінус один +4 нові коментарі
21 листопада 2009
Максим Черкас кіно, ...
«Цар»: 15-ти мільйонний історичний пшик +25 нових коментарів
Юлія Марищук ↓
«Літній дощ»: ностальгійний танець молодості
skrypka (анонімно) ↓
«Літній дощ»: ностальгійний танець молодості
Юлія Марищук ↓
«Літній дощ»: ностальгійний танець молодості
Юлія Марищук ↓
«Літній дощ»: ностальгійний танець молодості
skrypka (анонімно) ↓
«Літній дощ»: ностальгійний танець молодості
Максим Черкас ↓
«Підміна»: Головне - не втрачати розум
Максим Міклін ↓
«Підміна»: Головне - не втрачати розум
Максим Черкас ↓
«Літній дощ»: ностальгійний танець молодості
Юлія Марищук ↓
«Літній дощ»: ностальгійний танець молодості
Олеся (анонімно) ↓
«Літній дощ»: ностальгійний танець молодості
«Осяйна зоря» – це фільм-цитата. Не просто якісна й вишукана кінобіографія, яка час до часу цитує Кітса, але стрічка, яка сама стає Кітсом, есенцією поетового світобачення, донесеного до глядача засобами кіно.
«Літній дощ», цей ностальгійний колаж режисури Антоніо Бандераса, проноситься крізь дві години твого життя, залишаючи дивні-красиві-тремкі відчуття випадкового прочинених дверей, в які неможливо ввійти. Ти – лише глядач. Щоб відчути важкі теплі краплі літнього дощу на обличчі, треба дочекатися власного літа.
«Дитя людське» – фільм, у якому на всі сто експлуатується стара, як світ, ідея наукової фантастики – «а що було б»… Ні, не так. «О Боже, а що було б, якби на Землі перестали народжуватися діти?» Це нескладне фантастичне припущення і дає потужний поштовх усій картинці, яка розгортається на екрані.
Фільм «Книга Ілая» став досить неочікуваним явищем. Зазделегідь було відомо про наявність традиційного для постапокаліптичних голлівудських бойовиків набору картинок. Однак після перегляду стає зрозуміло, що, з одного боку, штампів ще більше, ніж очікувалося, а, з іншого – їх досить непередбачувано скомпонували брати-режисери.
Уявіть собі ось таке — перерізали ви собі вени, усе так пафосно, все в крові, потім Вона кидається на труну на вашому похороні… А ви у цей час в потойбічному світі працюєте у брудній піцерії і живете в гуртожитку.
1997-й рік запам'ятався «Титаніком» і «Зіткненням з безоднею» (не «Армагеддон», але краще). Ну, ще «Зоряним десантом», який варто подивитися зовсім із інших причин, ніж любов до красиво знятої фантастики. «Гаттака» – ще один фільм, який порекомендую до перегляду.