22 лютого 2009
Ліза Марченко кіно, ...
«З вищої волі»: історія нестандартного кохання +4 нові коментарі
23 сiчня 2009
Сергій К кіно, ...
«Життя перед її очима»: відбулось чи примарилось? +16 нових коментарів
Оленка. Світло ↓
«Меланхолія»: Дива приречених
віталій ↓
«Меланхолія»: Дива приречених
Юлія Марищук ↓
«Син»: Притча про батька
Юлія Марищук ↓
«Син»: Притча про батька
Юлія Марищук ↓
«Син»: Притча про батька
munkebo (анонімно) ↓
«Син»: Притча про батька
munkebo (анонімно) ↓
«Син»: Притча про батька
Александр (анонімно) ↓
«Рідке небо»: Сага про Нью-Йорк, НЛО та постмодерн панківскої субкультури
Олеся (анонімно) ↓
«Мої чорничні ночі»: Він, вона і чорниці
Кінці світу мені сняться вже достатньо давно, щоразу після сильного стресу. Можу сказати, що страшно – лише вперше, а далі звикаєш. Мабуть, саме через ці сни мені було так цікаво подивитися «Меланхолію» Ларса фон Трієра – дізнатися, як настає кінець світу в його снах.
«Син» братів Дарденнів не схожий на інше кіно не тільки своєю документальною манерою зйомок, повною відсутністю музики, мовчазним спогляданням та відсутністю емоцій. Фільм торкається дуже складних психологічних та філософських проблем. Тонкий, нейтральний, але бездонний за своєю глибиною артхаусний шедевр сподобається прихильникам кіномистецтва в стилі «нового реалізму».
Фільм «Пил» довго йшов до свого глядача. Кіно зняте в 2001 році групою ентузіастів, що добули на зйомки 3000 доларів та запросили єдиного в стрічці профі-актора Петра Мамонова. Врешті на відеокамеру було знято стрічку, яка багатократно окупилася та виявилася хітом незалежного кіно.
В український прокат нарешті вийшла стрічка «Las Meninas» Ігора Подольчака, про яку, я сподіваюсь, ви вже чули достатньо. Зрештою, те, що такий фільм показують в прокаті – вже приємна аномалія. «Las Meninas» – візуальна ораторія класного художника Подольчака, яка просто зобов’язана розділити свою аудиторію на палких прихильників та ненависників. Та і сам режисер не стомлюється повторювати, що зробив цю стрічку скоріше для себе, ніж для глядачів.
Тяжко-важко в світі жити підстаркуватому голівудському селебріті Джо Скотту. Ані алкоголь, ані кокаїнові доріжки, ані шльондри, з якими, сяючи підкачаними сідницями, борсається у ліжку зірка, задоволення не приносять. А тут ще й власний агент, немов знущаючись, в очі говорить Джо, що він занадто старий для ролі у новому блокбастері...
Чи вірите ви в НЛО? Чи можете повірити в те, що НЛО вживає героїн та знищує людей під час оргазму? Якщо ви відповісте тверде «ні» на два запитання, то після перегляду фільму «Рідке небо» («Liquid Sky») Слави Цукермана , можливо, ваша думка трохи зміниться.
Герої фільму навіть і не здогадувалися, як може звичайне кафе на розі з російською назвою «Ключ» поєднати їхні серця. Вдень кожен жив собі, як хотів, але ночі були створені для сліз, поцілунків та чорниць.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні + гіперпосиланням ( «Сумно?» ) в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права». Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку. Розмістити рекламу.
