Соціальна мережа: Фейсбукни мені!

Днями мене витягли до кінотеатру. На «Соціальну мережу» йти не надто хотілося, але що поробиш, коли «соціум» хоче видовищ?! Казали, ніби кіно інтелектуальне. Але що такого інтелектуального може бути у витівках п’яних студентів особисто для мене — загадка.

«Меланхолія»: Дива приречених

Кінці світу мені сняться вже достатньо давно, щоразу після сильного стресу. Можу сказати, що страшно – лише вперше, а далі звикаєш. Мабуть, саме через ці сни мені було так цікаво подивитися «Меланхолію» Ларса фон Трієра – дізнатися, як настає кінець світу в його снах.

«Син»: Притча про батька

«Син» братів Дарденнів не схожий на інше кіно не тільки своєю документальною манерою зйомок, повною відсутністю музики, мовчазним спогляданням та відсутністю емоцій. Фільм торкається дуже складних психологічних та філософських проблем. Тонкий, нейтральний, але бездонний за своєю глибиною артхаусний шедевр сподобається прихильникам кіномистецтва в стилі «нового реалізму».

«Любовний настрій»: Найкрасивіший рецепт кохання

Звуки, рухи, кольори, погляди, дотики, ледь відчутні почуттєві вібрації – все сплітається в фантастично красивий настрій. Настрій кохання. Кохання ідеального. Кохання нереалізованого. Кохання на межі фантазії. Такий він – «Любовний настрій» Вонга Кар-Вая. Настрій, що підкравшися непомітно до серця глядача, залишається в ньому навіки.

«Промова короля»: Король сказав. Слово «Оскару»

Кіно приємне, легке й доступне. Типово англійське й дуже якісне. В ньому зовсім немає динаміки, проте діалоги й міміка приковують увагу до кожного кадру. «Промова короля» лишає по собі теплі враження, а ще – надихає і додає впевненості у собі.

В «Промови короля» 12 номінацій на «Оскар». Фільм вартий отримати нагороду хоча б в половині з них.

«Чорна лебідка»: розкіш кінонасолоди

Напевне, той, хто вподобав «Реквієм за мрією» не лише через Джареда Лєто, цей фільм вже подивився. Хто ж досі не дивився  — мерщій надолужуйте втрачене. Адже "Чорна лебідка" — грандіозний витвір кіномистецтва.

«Чорний лебідь»: хто мій ворог?

Балет, балет, балет, постійні виснажливі заняття, дієти і нарешті потім захоплене: «Ти стільки працювала!», «Ти найкраща!», «Ти це заслужила!». Безкінечне бажання отримати роль всього свого життя — станцювати королеву-лебідь. І раптом: «Я сумніваюся, чи зможеш ти виконати цю партію»...