«Наше Різдво» у Львові: свято музики та гламуру
теґи: Астарта, Дивні, Кому Вниз, Плач Єремії, Піккардійська терція, Тартак, Андрій Середа, Дударик, Кость Москалець, Львівський театр опери та балету, Остап Ступка, Різдво, Сашко Положинський, Тарас Чубай, Фестивалі, коляда, хорова капела Дударик
Різдвяний дух на цілий січень пробуджує Львів, дарує яскраві миті та приємні несподіванки. Святкової пори фестивалі, вистави, концерти, виставки тягнуться довгою-довгою вервечкою. Свято пампуха, «Рок-коляда», нарешті черга «Нашого Різдва». Фестиваль став нехай офіційним і розпіареним, але гарним святом якісної музики у виконанні улюблених колективів та щирої різдвяної коляди. А ще – святом гламуру.
Уявімо собі на хвилинку, що на станції метро «Львівська брама» існує вихід і веде він не до Львова чи Києва, а на справжнє поле бою. 24-го жовтня сталось саме так. Ті, хто не боявся виходити на цій станції, потрапляли прямо на Львівську площу у саме жерло бою із темними силами. Справа в тому, що до Києва завітали Віктор Морозов, Четвертий Кут, Тарас Чубай, а попереду цієї армії світла ішов Кость Москалець. Вони презентували нову однойменну програму «Армія світла».
Після концерту пам’яті Грицька Чубая в рамках минулорічного форуму видавців у Львові виникло питання: а чи сподобалось би поету те, що відбувалось? Чи зворушили б його пісенні твори, створені на його вірші? Чи такою бачив він публіку, що знатиме кожне слово його поезій?