Юрій Андрухович: «Працюю в поті чола всю зміну»
Про роботу, автобіографічність, письменницьку далекоглядність та компліменти у інтерв'ю з Юрієм Ігоровичем Андруховичем, таким, яким він є.
14 грудня 2010
Ольга Петраш література, ...
Яку піцу ви хочете? +1 новий коментар
13 жовтня 2010
Ольга Петраш література, ...
«ТАКЕ» - атракціони з напівгнилими бананами. +11 нових коментарів
10 вересня 2010
Ірина Славінська література, ...
Молоді потенційні критики +6 нових коментарів
Яр Левчук ↓
Молоді потенційні критики
Ірина Славінська ↓
Яку піцу ви хочете?
Анонімний Анонім (анонімно) ↓
Юрій Андрухович: «Працюю в поті чола всю зміну»
Амид ↓
«ТАКЕ» - атракціони з напівгнилими бананами.
Катеринка Лисова ↓
«ТАКЕ» - атракціони з напівгнилими бананами.
Ірина Славінська ↓
«ТАКЕ» - атракціони з напівгнилими бананами.
Вікторія Слабковська ↓
«ТАКЕ» - атракціони з напівгнилими бананами.
Ольга Петраш ↓
«ТАКЕ» - атракціони з напівгнилими бананами.
cliniquehappy ↓
«ТАКЕ» - атракціони з напівгнилими бананами.
Ірина Славінська ↓
«ТАКЕ» - атракціони з напівгнилими бананами.
Про роботу, автобіографічність, письменницьку далекоглядність та компліменти у інтерв'ю з Юрієм Ігоровичем Андруховичем, таким, яким він є.
Продовжуємо вчитися писати в межах спецкурсу
«Літературна критика
». Цього разу завдання було доволі складним. Студенти мали зробити 3 речі: піти на культурний захід, написати про культурний захід, опублікувати написане на
«Сумно
»...
Весна. Ранній травень. Легенький вітерець заблукав у щойно розквітлих яблуньках. Свіжий дощик заціловує на врожай посаджену городину, а жовтий апельсин сонця ніби нагадує, що скоро поналиваються його сяйвом плоди... А у двері постукали – близько опівдня приносять пошту. Листів, на моє здивування, було аж три. Два дорослих журнали і щедрий дарунок від мого знайомого по Інтернету – Петра Дениска...
Зазвичай про дитячі книги говорять або добре, або нічого. Можливо, і я б не звертав уваги на різні ляпсуси, але цього разу просто не зміг змовчати. На даний момент мою увагу привернула книга харківського видавництва «Septima» (відповідала за випуск Н. А. Горборукова). Отже, до вашої уваги «Смачна абетка» авторів Ольги Шуваєвої та Володимира Верховця...
За якихось кілька років викристалізувався й артеріальним соком набух феномен двадцятирічного українського письменника. Радіти б тій легкості, з якою молоді й не без таланту люди в умовах відсутності будь-якої конкуренції, ба навіть помітних гонорарних морквинок, здатних ту конкуренцію вможливити, підтримали появу експериментального поля, оформили й обжили майже весь, так би мовити, артхаус сьогоднішньої нашої актуальної літератури. Але – хоч іще рано судити – надто вже помітні тенденції, що змушують жахнутися часів, коли ми лишимося наодинці з цим письмацьким поколінням.
Оленка каже: коли мені було п'ять, то мені було дуже соромно за те, що я байдужа до смерті Брєжнєва. О покровителю блогів і форумів, великий гноме книжкових рубрик, всемогутній держателю, о Той-хто-розбиває-коменти-на-треди, і о Той-хто-переглядає-всі-листи-які-надходять-в-кожну-редакцію (...) - прошу, не дай мені дожити до дня, коли мені стане соромно за те, що мені байдуже до анонімних читацьких відгуків в інтернеті і також здебільшого байдуже до неанонімних «критичних» відгуків в пресі...