Олександра Мкртчян ↓
Яна Дубинянська – дубль другий, покращений
моя попсова слабкість ↓
Яна Дубинянська – дубль другий, покращений
моя попсова слабкість ↓
Яна Дубинянська – дубль другий, покращений
Сергій (анонімно) ↓
Яна Дубинянська – дубль другий, покращений
Gabriel (анонімно) ↓
Любко Дереш - новий Каменяр?
Марися Рудська ↓
Любко Дереш - новий Каменяр?
Gabriel (анонімно) ↓
Любко Дереш - новий Каменяр?
Назарко ↓
Любко Дереш - новий Каменяр?
Я все чекав, що книжку Яни Дубинянської «Н2О» перекладуть і видадуть українською, але мені нарешті набридло чекати, і я купив її російською. І нині пишу про неї свої враження, тому що Яна Дубинянська видається мені все-таки українською письменницею...
Головне не переплутати: на острові Білої Сови живуть головні персонажі, а люди Білої Сови живуть на острові Одноокого Песця. Наразі маємо новий роман від Марини Гримич у серії «Склянка крові з льодом». Незважаючи на видиму поверховість простої сюжетної лінії, роман шановної письменниці виявляє цікаву літературну тенденцію. Чи, мабуть, надлітературну...
Варвара Жукова (згідно з офіційною версією — письменниця з Москви) не тільки сміливо звертається до історичного періоду початку та середини 20-х років минулого сторіччя, а ще й додає містичного присмаку тогочасним подіям. У сюжетну основу роману «Свідок» покладено біографічні уламки з життя поета, який до сьогодні є несправедливо маловідомою фігурою в українській літературі епохи Розстріляного Відродження — Володимира Свідзінського.
«Душа» — перший роман Ївги Веснич, за тематикою урбаністично-містичний, за обсягом невеликий. Авторка моделює можливе майбутнє Києва, доводячи до абсурду (на час написання твору ще ледь намічені) тенденції градобудівництва та місцевого впорядкування. Ліричну історію послідовниця Булгакова розгортає на тлі столичного армаґедону.
З каміння можна будувати фортеці та класти бруківку, камінням можна цілити в горобців та у вікна, а ще каменюкам можна давати імена, вигадувати характери та біографії, як це й зробив Любко Дереш у романі «Трохи пітьми».
«У нього в голові була тріщина, і трохи пітьми увійшло в неї, що й привело до його смерті». Отаким от епіграфом, цитатою з Кіплінга, зустрічає читача новий текст Любка Дереша «Трохи пітьми, або На краю світу». У коротенькій передмові автор застерігає – «цей твір не можна вважати ані художнім, ані терапевтичним». І, знаєте, з ним важко сперечатись.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні + гіперпосиланням ( «Сумно?» ) в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права». Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку. Розмістити рекламу.