І повіє огонь новий з «Холодного Яру»...
Важко читати такі книги, якщо ти не знаєш, про що йдеться. Важко, якщо ти не знайомий з історією Холодного Яру. А якщо знайомий – то ще важче. Це перша книга в моєму житті, яку я «проковтнув» за один день. І друга книга – після «Холодного Яру» Горліса-Горського, – яка взяла за груди і стисла так, що втік до іншої кімнати, аби не лякати дружину...


Ельчін Сафарлі починає дратувати своїм романом «Я повернусь» вже буквально з перших сторінок. Пафосні епіграфи, алюзії до відомих брендів і марок, парафрази з пісень Земфіри і класики радянського кінематографу, цукрова історія знайомства героїв, ідеалізація Москви і Стамбулу, кулінарні рецепти східних страв, з мало що не похвилинними інструкціями щодо процесу приготування, викликають стійке враження, що, насправді, порівняння Сафарлі з Орханом Памуком дуже перебільшене.