Архів за теґами

Вибрані теґи: література(-) + літературна рецензія(-) + Тетяна Винокурова-Садиченко(-)

     

«Ілюзія» Винокурової-Садиченко: Коли риба щастя зелена

Винокурова-Садиченко, Ілюзія«Ілюзія» — четвертий роман Тетяни Винокурової-Садиченко. Герої твору схильні мати особистий погляд на звичайні побутові речі та бажати власні бажання, навіть коли вони не зовсім те, «чого прагнуть усі». Тому синя риба щастя, яку намалював художник, схожий на будівельника (таке трапляється. Я вже не згадую актора Пореченкова…), видається головній героїні не зовсім зеленою, а фіолетовий захід Сонця не відштовхує своєю модерновістю. Постмодерновістю.

 
5 червня 2009Наталя Полянчук

Три карти для «Ілюзії», або Інтерактивний посібник з НЛП

Винокурова-Садиченко, ІлюзіяНайвигідніший для літератора герой – параноїк. Або шизофренік. Або те й інше водночас. Кожна суперечність у характері гратиме на користь, так само, як і недомальованість образу. Кожна, навіть найдрібніша недомовленість і випадковість виглядатиме потойбічно-загадковою. Одне слово, безперечний козир. Котрий вперто не хоче зникати з колоди Тетяни Винокурової-Садиченко.

 
10 березня 2009Анна Нестерова

«Ми» Винокурової-Садиченко: Казка про справжню дружбу

Винокурова-Садиченко МИ«Ми» Тетяни Винокурової-Садиченко - прозорий і радісний твір про дружбу, любов і ще деякі паранормальні явища. Знайомити нас зі своїми героями авторка починає з їхнього «найщасливішого літа». Таке, певно, було у всіх. У вісім чи п'ятнадцять, на Чорному морі чи в Карпатах, на Сонячному березі чи на запилюжених вулочках провінційного міста...

 
4 листопада 2008Тетяна Дігай

Зачарована стежина уяви

Коли читаєш «Жарт другий. Квіт папороті», то  відчуваєш, ніби поблизу блукають потойбічні тіні М. Гоголя, М. Булгакова, Т. А. Гофмана, навіть Ф. Достоєвського. Книжка, про яку йдеться, – романтична містерія молодої їх послідовниці.  Зачарована стежина уяви письменниці  веде до  фантастично-казкового  світу, в якому поряд із людьми діють добрі й лихі духи,  вовкулаки,  мавки, відьма, Дурень, Смерть, тварини… Ці казкові істоти живуть у романі за своїми власними законами, що часто нагадують людські, а вони, звісно, бувають несправедливими й підступними.