Найвигідніший для літератора герой – параноїк. Або шизофренік. Або те й інше водночас. Кожна суперечність у характері гратиме на користь, так само, як і недомальованість образу. Кожна, навіть найдрібніша недомовленість і випадковість виглядатиме потойбічно-загадковою. Одне слово, безперечний козир. Котрий вперто не хоче зникати з колоди Тетяни Винокурової-Садиченко.
Коли читаєш «Жарт другий. Квіт папороті», то відчуваєш, ніби поблизу блукають потойбічні тіні М. Гоголя, М. Булгакова, Т. А. Гофмана, навіть Ф. Достоєвського. Книжка, про яку йдеться, – романтична містерія молодої їх послідовниці. Зачарована стежина уяви письменниці веде до фантастично-казкового світу, в якому поряд із людьми діють добрі й лихі духи, вовкулаки, мавки, відьма, Дурень, Смерть, тварини… Ці казкові істоти живуть у романі за своїми власними законами, що часто нагадують людські, а вони, звісно, бувають несправедливими й підступними.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні + гіперпосиланням ( «Сумно?» ) в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права». Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку. Розмістити рекламу.