У Львові мистецько фестивалять жлоби з Троєщини
Київські лівобережні жлоби залишили Троєщину і вперше поїхали «на гастролі» до Львова, де у музеї-ресторані «Сало» влаштували собі справжній фестивальний «рай для пацанчиків».
21 жовтня 2011
Наталя Дудко візуалка, ...
Заборонене мистецтво: свобода страху +1 новий коментар
25 лютого 2010
Наталя Дудко візуалка, ...
Замінити пластикові вікна в центрі Львова — майже утопія?
19 листопада 2009
Наталя Дудко візуалка, ...
Автопортрет ван Гога. В масці +5 нових коментарів
30 серпня 2009
спільнота: Dzyga візуалка, ...
Тиждень актуального мистецтва: пророцтво Юрка Іздрика
8 червня 2009
Олександра Чаус візуалка, ...
Виставка Олександри Брикси: Львів, акварелі, джаз...
Володимир Малишенко ↓
У Львові мистецько фестивалять жлоби з Троєщини
Сергій К ↓
У Львові мистецько фестивалять жлоби з Троєщини
zemliak (анонімно) ↓
Заборонене мистецтво: свобода страху
uhy (анонімно) ↓
Тиждень актуального мистецтва: екскурс територією абстрактного/реального
Orkin ↓
Тиждень актуального мистецтва: екскурс територією абстрактного/реального
Ua (анонімно) ↓
Тиждень актуального мистецтва: екскурс територією абстрактного/реального
Богдан Логвиненко ↓
Пам'ятник Антоничу у Львові все ще «розшукується»
mutuk (анонімно) ↓
Пам'ятник Антоничу у Львові все ще «розшукується»
Павло Чуйко ↓
Пам'ятник Антоничу у Львові все ще «розшукується»
Богдан Логвиненко ↓
Пам'ятник Антоничу у Львові все ще «розшукується»
Київські лівобережні жлоби залишили Троєщину і вперше поїхали «на гастролі» до Львова, де у музеї-ресторані «Сало» влаштували собі справжній фестивальний «рай для пацанчиків».
Львівська мисткиня Наталя Малярчук петриківським розписом займається лише рік. А коли дивишся на її роботи, то здається, що вона із пензлем не розлучається усе життя… Й справді Наталя малює з дитинства, проте досі це був радше академічний живопис. – Мене завжди захоплювала Петриківка, – каже Наталя Малярчук. – Але самостійно освоїти її не могла, доки не надибала в їнтернеті київські курси...
PinchukArtCentre оголосив шорт-лист двадцяти молодих художників-претендентів на однойменну першу в Україні приватну загальнонаціональну премію у сфері сучасного мистецтва. У двадцятці кращих опинився і «львів’янин» Сергій Петлюк.
Цьогорічний Тиждень актуального мистецтва у Львові викликав неоднозначні почуття. З одного боку, відчувалося, що в організаторів після двох попередніх акцій виробився певний стиль і підхід до організації цього заходу, а з іншого – відчувалося якесь розчарування, як у авторів, так і у глядачів.
Міста поділяються на ті, що мають ріки, і ті, що обділені водними артеріями, венами й навіть капілярами. Львів — місто, вулицями якого сьогодні річка не протікає. Але так було не завжди, і багатьох невидима Полтва нашого міста досі непокоїть.
Пам’ятник генієві поетичного світу Богданові-Ігорю Антоничу міська влада «намагалася встигнути» поставити до 100-літнього ювілею поета. День народження «дітвака із сонцем у кишені» уже позаду, а пам’ятника все нема. Результати закритого бліц-конкурсу на кращу концепцію монумента, який проводили ще на весні. ані міськраду, ані спецкомісію не задовільнили. Відтак, пошуки концепції, ідеї, талановитих рук – продовжуються. Дати встановлення пам’ятника теж немає.
Осінь непомітно полонила Львів. Розклала край неба свої мольберти, прикрилася завісою дощу і почала творити магію. По-своєму перефарбувала пейзажі, змінила звичні натюрморти, запалила багаття осінніх квітів. Сонце, що виглянуло з-за хмар, не переставало дивуватися осіннім метаморфозам.