категорії: подорожі, фото

Львівський залізничний

теґи: Львів, Львівський залізничний вокзал, фото
Коли потяг нарешті в'їхав у гори, Залишивши позаду сонні долини, Коли в чорних снігах від тяжкої змори Засинали дерева, птахи і тварини,і коли вибрідали нічні подорожні На гаряче світло, ніби на запах, І світили їм річищ глибини порожні І зелені вогні по гірських вокзалах,і кондуктор вслухався в останні вісті, Одягнувши стару залізничну куртку, Коли діти колійників і машиністів Уві сні намивали золото смутку,торгівельні контори й приватні оселі Замовкали, мов патефони трафейні, І прокочувались крізь лункі тунелі Неприкаяні літерні і купейні.І сумні пасажирки юного віку, Невідомих занять і непевних звичок Рахували мости, збиваючись з ліку, В теплих светрах і в'язаних рукавичках.
 

Львівські вокзали. Залізничний вокзал – гарячий улітку, замерзлий від осені до квітня – печальний перевалочний пункт, у глибинах якого ховаються від сонця діти, міліція та проститутки. На відміну від інших вокзалів, Львівський залізничний не сприймаєш як кінцеву зупинку, скоріше як просто зупинку, вимушену паузу в мандрівці через дощ, туман і Карпати.