Назарко ↓
«Новендіалія» Марини Соколян навчить, як прожити без душі
Юлія Марищук ↓
«Новендіалія» Марини Соколян навчить, як прожити без душі
Назарко ↓
«Новендіалія» Марини Соколян навчить, як прожити без душі
Юлія Марищук ↓
«Новендіалія» Марини Соколян навчить, як прожити без душі
Назарко ↓
«Новендіалія» Марини Соколян навчить, як прожити без душі
Юлія Марищук ↓
«Новендіалія» Марини Соколян навчить, як прожити без душі
Назарко ↓
«Новендіалія» Марини Соколян навчить, як прожити без душі
Юлія Марищук ↓
«Новендіалія» Марини Соколян навчить, як прожити без душі
Назарко ↓
«Новендіалія» Марини Соколян навчить, як прожити без душі
Назарко ↓
«Новендіалія» Марини Соколян навчить, як прожити без душі
Іноді дуже хочеться втекти від повсякдення. Десь подалі, де нема незданих рефератів, зірваних дедлайнів і необхідності готувати борщ на наступний тиждень. Універсальний, а до того ж, безпечний і недорогий засіб для цього – книжка. Найкраще – фантастична, щоб уже жодних натяків на побут і навколоробочі проблеми. Наприклад така, як «Новендіалія» Марини Соколян.
Книги Марини Соколян щоразу інакші. Цього разу це «Новендіалія» - фантастичний роман. Книга вийшла в видавництві «Факт», у серії «Поза фокусом». Роман відповідає гаслу серії — «Насправді все інакше» і поєнує риси розважальної літератури - яскраві герої, динамічний сюжет, повсюдна присутність інтриги в тексті - і філософського роману.
Марина Соколян – одна із тих молодих письменників, чиї твори не тільки видають, але й обговорюють, а значить – читають. Поговоримо з нею про її ставлення до реакції на її тексти, найновіший роман «Новендіалія», у якому знову «все інакше», авторитетів та книжки для обов’язкового прочитання.
Нарешті почала здійснюватися мрія видавців і книжкові виставки-ярмарки вийшли на головні вулиці та площі міст. За кілька тижнів після Київського форуму видавців, що розмістив свої намети на Хрещатику поруч з мерією, в Одесі організаторам «Зеленої хвилі» вдалося організувати ярмарок на Дерибасівській.
Дивна звичка починати читати з кінця іноді все ж виправдовує себе. Так сталося у випадку з повістю Марини Соколян «Херем», де інструкції до прочитання слід шукати на останній сторінці. Рекомендований авторкою музичний супровід, куди включено композиції гуртів Therion, Stratovarius та інших рок-гуртів, що перегукуються із симфонічною готикою, налаштувала на містичний лад, бо ж ідеться у книжці про таємницю вигнання, про янголів, відступників та кордони між раєм та пеклом.
Перш за все хочу поскаржитися на те, що сучасні українські молоді письменники чомусь не дуже прагнуть, аби їхні книги читало якомога більше людей. Справа навіть не у тиражах і не у тому, що вітчизняну книгу важкувато нині знайти на полицях книжкових магазинів (якщо останні взагалі є у Вашому населеному пункті). А у тому, що деяким сучасним літераторам властиве унікальне вміння відвернути потенційного читача буквально з перших сторінок книги.
дизайн:
tux
розробка та підтримка:
Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні + гіперпосиланням ( «Сумно?» ) в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права». Редакція може не поділяти думки автора.
Арт-матеріали Сумно?: кнопки-банери, логотипи для друку. Розмістити рекламу.