Архів за теґами

Вибрані теґи: Павло Загребельний(-)

     
 
26 грудня 2010Жанна Куява

Михайло Загребельний: «Мене виховала батькова бібліотека...»

IMG_0023

Днями сину видатного українського письменника Павла Загребельного Михайлу виповнилося п'ятдесят три. І минає лише рік, як він почав …писати книжки.  «Уперше відчув, що взявся за справу, від якої дістаю задоволення», – зізнається «молодий літератор», бо саме так називає себе… Чи не запізній початок? 

категорії: література, стаття

Павло Загребельний помер від туберкульозу

Павло ЗагребельнийВидатний український письменник Павло Загребельний помер 3 лютого від туберкульозу на 84-му році життя. Кілька років він не піднімався з ліжка і майже не говорив. Павла Архиповича поховають у четвер, 5 лютого, на Байковому кладовищі в Києві. Прощання відбудеться 5 лютого із 12-ої до 14-ої години у Клубі Кабінету Міністрів України (вул. Інститутська, 7).

категорії: література

Павло Загребельний, останній «живий класик»: зміна часу дієслів

Павло Загребельний

Помер Павло Загребельний. Один із небагатьох, кого без обмовок і суперечок називали класиком. Це прізвище – одне із кількох, які тут, в Україні, знають всі – знов таки, без жодних уточнень.

категорії: література, фото

Павло Загребельний

Павло ЗагребельнийПавло ЗагребельнийПавло ЗагребельнийПавло ЗагребельнийПавло Загребельний
 
 
27 грудня 2004Богдан Логвиненко

Грицько Чубай: “Плач Єремії”

Кружляє світ. Мовчить, як треба крику.
І правда топиться в брехні чи не щодня.
Невже і я впаду у нього й зникну
Безболісно, безлико, навмання?


В культурі кожної країни є постаті, яких можна назвати «літературними грандами». Вони мають величезний творчий доробок, їх книги видаються мільйонними тиражами, а їх імена є брендами, такими, як «Davidoff» або «Paco Rabanne».

 
24 грудня 2004Богдан Логвиненко

Павло Загребельний та його “Брухт”

Новий роман Павла Загребельного, не відкриває читачеві нових авторських підходів. Загребельний не зрадив своєму стилю та манері оповіді. Він пише, як і писав: широко, подекуди, аж надто у своїй описовості чи роздумі, який головний герой розтягує ледь не на пів`життя; наганяючи час від часу нудьгу, через бідність на зовнішні події; переобтяжуючи інтелектуалізмом і без того великі епічні форми.