Контркультура та маргінес мислення укрсучліту
![]()
14 грудня 2011
anna_ne_anna література, ...
Оповідки львівського гедоніста
22 вересня 2011
Вакуленко-К. Володимир література, ...
Стан Самої Себе
30 березня 2011
Panenka література, ...
Концепція поезії в Олега Лишеги
22 листопада 2008
Ольга-Марія Сторунська література, ...
Чорна книга болю Марії Матіос +2 нові коментарі
21 листопада 2008
Тетяна Дігай література, ...
ДО ВІЧНИХ ПРАГЛИБИН
21 квiтня 2008
Рада Че література, ...
«Uroboros» Олега Сича: людина як мірило себе самої та епохи
Вакуленко-К. Володимир ↓
Контркультура та маргінес мислення укрсучліту
Андрій М. Заморока (анонімно) ↓
Контркультура та маргінес мислення укрсучліту
Ілюстрація (анонімно) ↓
Сонячні казки від Юрія Винничука
ІдеЯ ↓
«Тероризм» Андрія Любки - «навчальний посібник» із кохання, пиятики і життя
Роксолана Човбан ↓
«Москалиця» і «Мама Маріца...» Марії Матіос - драма літературна vs драма життєва
Анонім ↓
«Москалиця» і «Мама Маріца...» Марії Матіос - драма літературна vs драма життєва
Олеся Кравчук ↓
«Москалиця» і «Мама Маріца...» Марії Матіос - драма літературна vs драма життєва
o2o2 ↓
«Тероризм» Андрія Любки - «навчальний посібник» із кохання, пиятики і життя
2341 (анонімно) ↓
«Тероризм» Андрія Любки - «навчальний посібник» із кохання, пиятики і життя
браво (анонімно) ↓
«Тероризм» Андрія Любки - «навчальний посібник» із кохання, пиятики і життя
![]()
Збірник «Казки про Сонце та його сина», упорядкований Юрієм Винничуком, є чудовим поєднанням авторських історій. Ця книга, як один великий цілісний вітраж, переливається різнобарвністю поєднаних в ній тем. Пошук свого власного шляху, важкість життєвого вибору, зрада, кохання, мудрість – це лиш декілька тем цієї неймовірно насиченої, інтригуючої, і водночас глибокої в своїх роздумах, казкової літературної скарбниці. У виданні зібрані твори багатьох як маловідомих (але від того не менш талановитих), так і доволі видатних авторів.
Посміятись над самим собою можна, читаючи роман Володимира Даниленка «Газелі бідного Ремзі». У ньому автор настільки майстерно змальовує деякі звички українців, що стає соромно за власний народ і за самого себе зокрема.
Марія Матіос, безумовно, неординарна постать сучасної української літератури. Sapienti sat. Відтак, у цій рецензії я не робитиму спроб огляду її творчости та пошуку в ній місця для «Москалиці» та «Мами Маріци», а спробую висловити точку зору людини, що для неї чорна книжечка чудернацького формату, що містить два згадані твори – то перша зустріч із Марією Матіос.
Андрій Любка має 20 років і дві поетичні книжки. Збірка «Тероризм» з’явилась у книгарнях на початку року і вже отримала кілька рецензій, були її презентації у Києві, Львові, Івано-Франківську, Ужгороді. Про Любку говорять – хай і у «вузьких колах обмежених людей», на його тексти звертають увагу – хай іноді й досить критично.
У просторі між мулом та течією, у залізній ложці з істерикою у спальному вагоні, у тому проміжку між четвертим та п’ятим хребцями у грудях людини – у всьому тому, напевне, мусить бути душа. Принаймні, на шість оповідань та дві повісті, що зустрілися під одною обкладинкою книги Олександра Денисенка «Душа ріки», душ, душевних проявів та їхніх різнопланових обгорток цілком вистачає.
Нові дві повістини Марії Матіос, «Москалиця» і «Мама Маріца – дружина Христофора Колумба», зберігають усі основні ознаки творчого почерку письменниці: заглиблення у межовий психологізм головних героїнь, сюжетний «фатум», що керує подіями, історичне тло буковинської землі, яскрава мова. І все ж таки, є суттєві відмінності від попередніх творів.