«Ми – ангели, і рятуємо людство від перенаселення!»
Після серіалу «Секс і місто», мабуть, кожна дівчина хотіла б мати друга-гея. Для модниці такий друг – наче аксесуар, довершення стилю. Та не кожна матиме терпіння розшукати такого. І не подумайте, що гомосексуали перевелися. Їх багато і вони серед нас. Те, що ви їх не бачите – лише ознака недемократичного, нетолерантного і неосвіченого суспільства. Через нетерпимість суспільства до інших людей, вони змушені вдавати когось, ким не є, і знімати маску тільки за зачиненими дверима закритих вечірок чи шукати однодумців у телетексті та інтернеті.
Міста поділяються на ті, що мають ріки, і ті, що обділені водними артеріями, венами й навіть капілярами. Львів — місто, вулицями якого сьогодні річка не протікає. Але так було не завжди, і багатьох невидима Полтва нашого міста досі непокоїть.
Пам’ятник генієві поетичного світу Богданові-Ігорю Антоничу міська влада «намагалася встигнути» поставити до 100-літнього ювілею поета. День народження «дітвака із сонцем у кишені» уже позаду, а пам’ятника все нема. Результати закритого бліц-конкурсу на кращу концепцію монумента, який проводили ще на весні. ані міськраду, ані спецкомісію не задовільнили. Відтак, пошуки концепції, ідеї, талановитих рук – продовжуються. Дати встановлення пам’ятника теж немає.
Якось у Парижі меценат закупив 250 велосипедів і розкидав їх по місту. Кожен охочий міг взяти двоколісний засіб транспорту і доїхати туди, куди йому потрібно, залишивши там велосипед для наступного подорожнього… Згодом схожий ідейний рух набув популярності і з іншими артефактами. Так, у 2001 році в американського інтернет-технолога Рона Хорнбекера з’явилася ідея буккросингу (з англ. book – книга, crossing – рух). 
Криза скосила світ. І світ стилю, зокрема. Люди почали відмовлятися від люксового одягу. Сьогодні у моді – бардак! Відтак, львівська дизайнера Юлія Лехів радить поєднувати непоєднуване, бавитися контрастами, експериментувати з формами.
