Архів за теґами

Вибрані теґи: сучасна українська проза(-)

     

Фоззі «Ели воду из-под крана»: Чесна книжка про «маленьких людей»

Ели воду из-под кранаОповідання Фоззі викликають численне дежавю. Саме на цей ефект і розраховував, певно, автор – на ностальгію за старими добрими-недобрими (як уже в кого склалось) часами.

Вхід до Помежів'я – у романі Варвари Жукової «Свідок»

Варвара Жукова, СвідокВарвара Жукова (згідно з офіційною версією — письменниця з Москви) не тільки сміливо звертається до історичного періоду початку та середини 20-х років минулого сторіччя, а ще й додає містичного присмаку тогочасним подіям. У сюжетну основу роману «Свідок» покладено біографічні уламки з життя поета, який до сьогодні є несправедливо маловідомою фігурою в українській літературі епохи Розстріляного Відродження — Володимира Свідзінського.

 
5 червня 2009Наталя Полянчук

Три карти для «Ілюзії», або Інтерактивний посібник з НЛП

Винокурова-Садиченко, ІлюзіяНайвигідніший для літератора герой – параноїк. Або шизофренік. Або те й інше водночас. Кожна суперечність у характері гратиме на користь, так само, як і недомальованість образу. Кожна, навіть найдрібніша недомовленість і випадковість виглядатиме потойбічно-загадковою. Одне слово, безперечний козир. Котрий вперто не хоче зникати з колоди Тетяни Винокурової-Садиченко.

 
3 червня 2009Роксолана Човбан

«Москалиця» і «Мама Маріца...» Марії Матіос - драма літературна vs драма життєва

Марія Матiос, Москалиця Марія Матіос, безумовно, неординарна постать сучасної української літератури. Sapienti sat. Відтак, у цій рецензії я не робитиму спроб огляду її творчости та пошуку в ній місця для «Москалиці» та «Мами Маріци», а спробую висловити точку зору людини, що для неї чорна книжечка чудернацького формату, що містить два згадані твори – то перша зустріч із Марією Матіос.

Коли молитеся, промовляйте імена коханих чітко

Ївга Веснич, Душа«Душа» — перший роман Ївги Веснич, за тематикою урбаністично-містичний, за обсягом невеликий. Авторка моделює можливе майбутнє Києва, доводячи до абсурду (на час написання твору ще ледь намічені) тенденції градобудівництва та місцевого впорядкування. Ліричну історію послідовниця Булгакова розгортає на тлі столичного армаґедону.

Іра Цілик: «І в режисурі, і в літературі я досі почуваюсь першокласницею»

Іра ЦіликМолода «режисерко-літераторка» Іра Цілик встигла видати книжку віршів, книжку прози і зняти фільм. Яскрава, артистична, завсідниця поетичних вечорів і фестивалів, Іра несподівано  майже півроку тому  усамітнилась в селі. Про сучасну літературу, «дауншифтинг» по-українськи, світове кіно та багато іншого поговорили з письменницею і режисеркою.

«Женське щастя» буває різним

Євгенія Кононенко, Новели для нецілованих дівчатСпочатку, читаючи «Новели для нецілованих дівчат» Євгенії Кононенко, думаєш: «Навіщо? Навіщо стільки розпуки й невимовного, скімливого, пекучого жалю в літературі? Навіщо незіпсутим передчасними поцілунками дівчатам знати, що в дорослому житті буває стільки розчарувань, самотності, жаского усвідомлення, що нічого не повернути назад? Навіщо?!»


Сторінки: 41234next
    Ctrl →