Повії-мадонни Ернеста Беллока
Був собі дехто Ернест Беллок. Такий собі огрядний дядечко. Працював собі бухгалтером. Потім якось він захопився фотографією... і! (Ви думаєте – і тут почалося?!) Нічого подібного! Нічого тут не почалося. Він просто став ходити до студії і знімати сімейні, парадні, урочисті портрети на пам’ять, а також шкільні випускні альбоми і комерційні пейзажі. Так прожив він 70 з лишком років, а після його смерті приятель знайшов під ліжком чемодан, набитий негативами.
