її безлисті руки

ліхтар січе поривчасто не зовсім справним душем
увіткнутим  в невистиглий ще пудинг підворіть
вагаючись чи він комусь в таку негоду мусить
то сріблом спалахне, то жовчю закипить

перетравивши денну наддозу пасажирів
гримить й незвично світиться прозорістю трамвай
за ним хвости криваві у світлі  габаритів
підлизує імла і шамкає "стривай"

паруючі камфорки тавроподібних люків
розігрівають вимоклі кудлаті біляші
на проводи для осені, чиї безлисті руки
здаватимуть паролі замурзаній зимі