Індіанець

Про що ти думаєш, індіанцю, загублений серед цих чужих світів?
Про що ти думаєш, поки вода заливає цей ковчег?
Десь проростає насіння, десь тонка павутина, десь біжить поверхнею світу тонка тріщина осені.
Срібні монети ранку, 
мовчання знайомих птахів,
більше ніхто ніколи не повернеться.
Лиш запах мокрої осинової кори раптом в сні.

Про що ти думаєш, мій товаришу індіанцю?
Яких вовків ти годуєш в собі, які листи несуть тобі загублені листоноші все сотню років?

...поки руйнуються наші світи.