категорії: блоґ-запис

Швидкоплинно...

 

Швидкоплинне життя...
Швидкоплинно минають століття...
Швидкоплинно несе нас років течія...
Пролітають повз нас, наче листя осіннє, сторінки відривного календаря...
Знову падає дощ – сльозами на змучену землю...
Філіжанкою кави вгамовую серцебиття...
Розчиняюсь думками в повітрі осіннім...
Опиняюся в порожнечі...Хто я? Й звідкіля?
Швидкість зникла, залишивши присмак життя.