Треш (від англ. «сміття»)

теґи: 2012. – 204 с., Ярослав Ясінський. Ордалія. – Івано-Франківськ, видавець Третяк І.Я.
Назва твору: Ордалія
Автор: Ярослав Ясінський
Видавець: видавець Третяк І.Я.
Рік: 2012
     

Ярослав Ясінський. Ордалія. – Івано-Франківськ, видавець Третяк І.Я., 2012. – 204 с.

   

Пригадується мені один шевченківський лауреат, вірші якого неможливо було читати без словників. Припускаю, що високошанований  Шевченківський комітет не допетрав і половини з написаного цим віршотворцем. Сидить собі сякий-такий у лісовій хатинці десь  в Карпатах, без Інтернету та цивілізаційних благ, чаклуючи на одній тільки йому зрозумілій мові. Слава Богу, про цього письменника мало пишуть, на щастя, він майже ніде не публікує свій доробок і літературна громада дружньо забула його. Бо кому, скажіть, в кайф не насолоджуватися поезією, а колупатися в словниках, вишукуючи архаїзми, галицизми, діалектизми. Така сама біда й з книжками Ярослава  Ясінського…

В багатьох віршах «Ордалії» купа малозрозумілих широкій аудиторії слів. Хто сходу без гугля може дати відповідь, що таке: вичур, юкагир, мокитря, зарінок, сирти, чалдон ітд. Можливо, такі лексеми й заразом поезія й буде зрозумілою вуйкові з полонини або педантичному професору філології, але основній масі треба добре попітніти над розгадкою цих словес. Творчість замкнена на одних мовних кодах, гуцульський контекст, містечковість приречує цю поезію на забуття. Такий поетичний треш можна буде відшукати лишень в глухих сільських бібліотеках, яким, мабуть, автор й подарував по примірнику. Єдине, що дає соломинку надію, «рятує» поезію Ясінського від читацького збайдужіння та найбільше роздратування, це апеляція до трансцендентного, взаємозв’язку Бога й людини, природи й душі, та це все занадто загальні фрази, які тільки й можна повизбирувати із адекватних слів поета. Дивно, але досвідчений автор збірок віршів, оповідань, п’єс, як видно з біографії, мусів би знати, що коли в книжці багато іномовних слів, потрібно вкінці укладати словник і не напрягати читача дослідницькою роботою. Це елементарна неповага до людей, які читатимуть твою книжку. Та менше з тим. Мовна проблема пана Ясінського вирішується дуже просто, в Києві викладають чудові мовознавці. Якби поет записався на курс СУЛМ (сучасна українська літературна мова) до чудового лінгвіста Марії Яківної Плющ або самотужки опанував підручники Сучукрлітмови під ред. І.Білодіда або А. Грищенка, то його поезія не була б такою трешовою.

Буквоїд (http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2013/09/23/164359.html)