Літературно-мистецька зустріч “З кола тугих бібліофагів: Культуртрегери”

29 жовтня в Національному музеї літератури України відбулася літературно-мистецька зустріч «З кола тугих бібліофагів: Культуртрегери», присвячена 125-річчю від дня народження відомого українського поета-неокласика, а також ученого, перекладача та викладача вишів 20-х рр. ХХст. Михайла Драй-Хмари.
Зустріч у музеї стала своєрідним поетичним марафоном, на якому молоді поети Анна Малігон, Олаф Клеменсен, Олександра Новгородова, Антоніна Спірідончева, Вікторія Осташ, Світлана Дідух-Романенко та Володимир Осипенко читали власну культурософську лірику та ділилися враженнями про творчість поетів-неокласиків і М.Драй-Хмари зокрема.
Відома актриса Галина Стефанова прочитала кілька знакових віршів поета. Ініціатор зустрічі науковець Павлина Дунай розповіла присутнім про М. Драй-Хмару, його творчий і життєвий шлях.

Вірші цього поета позначені високою культурою письма й, на думку Ю.Шереха, виявляють «…глибоке й ювелірно-тонке відтворення об’єктивного й суб’єктивного світів». Як учений М.Драй-Хмара був ерудитом, глибоким знавцем слов’янської філології, володів 19 іноземними мовами. Підтримуючи дружні стосунки з гуртком київських неокласиків – М.Зеровим, П.Филиповичем, О.Бургардтом, М.Рильським, – сповідував ідею необхідності орієнтації української літератури на кращі європейські зразки, а також плідного діалогу між культурами через переклади українською мовою світових художніх надбань. Перекладав із російської, білоруської, польської, чеської. Німецької, французької, фінської та італійської мов. У 1928 році надрукував сонет «Лебеді» на захист «грона п’ятірного» – друзів-неокласиків, який став був підданий нищівній вульгарній критиці. У 1935 році М.Драй-Хмара був арештований, засланий у колимські табори, де й загинув 1939 року.

Джерело: фб-сторінка Національного музею літератури України