«10 000 років до н. е.»: кохання двох доісторичних людей
Коли йдеш асфальтованою вулицею сучасного мегаполіса, досить важко уявити, що мізерну, з галактичної точки зору, кількість років тому на цьому місці буяли доісторичні хащі, в яких поважно бродили бронтозаври, в забруднених людством річках колись плавали ігуанодони, а в повітрі можна було побачити не черговий літак з туристами, а птеродактилів чи архіоптериксів.
Втім, такими думками майже ніхто собі голови і не забиває – матеріал це досить складний та специфічний, в школах його згадують кількома словами, прагнучи щвидше перейти до тривалого розжовування подій новітньої історії, а в палеонтологи взагалі йдуть лише повні фанати цієї цікавої справи. Пересічна ж людина досить добре уявляє собі хіба що популяризованого численними фантастичними стрічками тиранозавра - на цьому її знання і закінчуються.
На диво, але на цьому зазвичай закінчується і сучасний кінематограф, хоча важко знайти більш вдалу епоху для демонстрації сучасних досягнень в галузі комп'ютерних спецефектів.
Але режисери та продюсери дуже рідко торкаються цієї теми, та й коли про неї згадують, то лише в сучасному контексті - або героїв переносять в минуле пополювати, або динозаврам дають шанс вціліти, проживши десь в закутку кілька мільйонів років і потім показати себе світу десь посеред Нью-Йорку.
Фільми ж виключно про давні часи можна перерахувати на пальцях, не в останню через те, що наповнити світ доісторичними тварюками не так вже й складно, але вигадати досить цікавий сюжет, який би більш-менш пасував до життя наших предків надзвичайно складно - легше зняти чергову комедію про відсутність у них шампуню. 
Режисер Роланд Еммеріх вирішив не шукати легких шляхів і не став знімати комедію. Він вирішив зняти фантастичну стрічку про кохання двох доісторичних людей з різних племен, яких волею чужаків було розлучено. На словах це виглядає хоч і банально, але не так сумно, як виглядає на екрані.
Еммеріх досить відомий недоліками своїх сценаріїв, аби очікувати від нього шедевр, але цього разу він перевершив навіть самого себе. Враховуючи, що фільм кілька раз відкладали, а сценарій, , цього разу створений в компанії з професійним композитором Гаральдом Клозером, який за своє життя не написав ще жодного сценарію, вичитували кілька сценаристів, залишається тільки дивуватись, як можна було насмілитись подати на суд публіки жахливу мішанину з еммеріхівських «Зоряних воріт» та «Апокаліпто» Мела Гібсона, причому сюжет останнього було скопійовано практично без змін, тільки головний герой мандрує не кілька днів Південною Америкою, а переходить за тиждень з тої ж таки Південної Америки через всю Африку до Єгипту. 
Коли ж врахувати, що раніше і так не надто геніальні сюжети Роланда хоча б слугували базою для показу максимальних можливостей голлівудських комп'ютерних художників, тоді як цього разу навіть на спецефектах проглядається надзвичайна економія бюджету - його вистачило лише на стадо мамонтів, одного шаблезубого тигра, двох фороракосів та кілька пірамід, то залишається лише дивуватись, куди ж поділася більша частина майже 110-ти мільйонного бюджету - оскільки продемонстроване тягне максимум на десяту його частину.
На фоні недоладного другорозрядного фантастичного бойовика, який вийшов в результаті у Еммеріха, навіть факт наявності в кадрі тих самих фороракосів, що в реальності вимерли за два мільйони років до вказаної в титрах дати, проходить непоміченим.
Витрати не можна списати навіть на іменитих акторів, оскільки їх просто нема – Роланд, якому затьмарив розум привид власної геніальності, вирішив, що відомі обличчя затьмарять сюжет та смілодона, тому взяв в команду абсолютно невідомих акторів, найзнаменитішим з яких є забутий усіма Омар Шаріф в ролі закадрового оповідача, та Кліфф Кертіс - детектив з нещодавнього четвертого «Міцного горішка». Виконавець головної ролі Стівен Стрейт з усіх сил намагається зобразити «Обраного», але для тих, хто бачив гру Руді Янгблада у вже згаданому «Апокаліпто», потуги Стівена можуть викликати лише позіхання. Єдине питання, яке виникає після перегляду - чи вистачить совісті у Роланда, який знову разом з Клозером збирається випустити через рік на екрани фільм «2012» про плем'я майя, вулкани, тайфуни та льодовики, продовжити свою роботу чи може він таки візьме відпустку і подумає над своєю подальшою кар'єрою. Останнє мені видається більш правильним.
