Олексій «Shakll» Чебикін - автор мальованих історій

Shakll – людина непересічна, і не лише на творчій ниві, а й у житті. Так-так! Коли інші тільки намагаються виглядати екстравагантно, у нього це виходить дуже органічно. Ні краплі чогось напускного. Складно уявити, як можна перевдягти-замаскувати цю яскраву людину, щоб ви її не пізнали після того, як хоч раз побачили! Олексій яскравий у творчості, у стилі одягу, у зачісках, у способі життя і напрямі думок. Художник в усьому. Уже багато років він працює в різних жанрах, але найбільш знана його виразна графіка: вишукані книжні ілюстрації, стріпи, комікси та мальваоні історії  у цьому стилі.

Комікс можливо переглянути онлайн: "Святогор"

Нам з вами дуже пощастило, що така людина є патріотом (до того ж мислячим, а не беззастережним фанатиком). Патріот він так само, як і митець – у всьому! Кожна його мальована історія, будь то комікс про Мундіаль, про козака в Японії, про видатного філософа давнини чи славетного богатиря, пронизана тендітною і щирою любов’ю до Вітчизни. Ви можете зауважити, що багато про кого можна так сказати, було б бажання. Та лишень у випадку, коли вам ніколи не доводилося бачити комікс Shakll-а. Чесно, подивіться комікс про богатиря Святогора на нашому сайті – він зовсім невеликий, і зрозумієте, що то за сила в богатирських руках художника. Тож ми радимо познайомитися з неповторною творчістю Shakll-а і надаємо слово самому майстру. 

– Шановний Shakll, почати розмову ми б хотіли з традиційного прохання розповісти трохи про себе поза фахом.

Взагалі я люблю мандрувати! Чим більше мені це вдається, тим більше в мене сумнів – чи я мандрую, щоб розширити свій світогляд та отримати нове натхнення для малювання, чи я малюю для того, щоб мати можливість мандрувати… А так… збираю книжки, різні цяцьки... дуже рідко, коли є вільна година, щось майструю з паперу.

– Чому Ви вибрали саме такого незвичного псевдоніма?

Я не вибирав. Мені це погоняло вигадали друзі десь років у дванадцять. Я звик... мені сподобалось.

– Ви відомі як художник у широкому значенні цього слова: не так давно Ви виступили художником-постановником балету «Володар Борисфену», влітку планується до друку Ваш новий альбом, Ваша вишукана графіка сама говорить за себе. Тож чому і коли саме Ви звернулися до коміксу – жанру, до якого серйозно мало хто ставиться на пострадянському просторі?

Та й при радянському було непереливки (ну, ти в курсі...  ). Якби і не обирав – мальовані історії обрали мене!.. Батьки-художники, з дитинства оточений літературою з мистецтва, мені завжди було цікаво що було далі в «Останньому дні Помпеї», як хлопці потрапили на «Пліт «Медузи» та на чому сидить Джоконда (у плані стільця, а не препаратів). Тож станкове мистецтво мене не влаштовує, виникає бажання «посмакувати» що було «до» та «після»...

– І скільки мальованих історій у Вас на сьогодні?

Мало, якщо порівнювати з Бараньком. Та незабаром надолужимо!!!  

– Чи можуть комікси прогодувати митця сьогодні?

Як то кажуть – «Борітесь – поборете!»... Усе залежить від вміння працювати, а плоди праці завжди приносять свої дивіденди.

– До «Святогора» Ви написали і сценарій, і виступили художником. Чи завжди пишете сценарії до своїх коміксів? А коли ні, то назвіть, будь ласка, своїх співавторів.

Поки що переважно доводиться вигадувати самому. З собою, так би мовити, працювати легше.   Та маю досвід співпраці як із закордонними, так і з нашими авторами. Зараз малюю альбом за ідеєю та сценарієм Макса Прасолова.

– Чи доводилося виступати лише сценаристом? Що складніше: писати чи малювати?

На це питання я традиційно відповідаю: вмів би писати – був би письменником, а так тільки малювати вмію – от і малюю історії. Переповідати, як отримав нагороду «кращій сценарій» за історію без жодного слова – не буду...  

– Хто Ваші улюблені художники і автори коміксів?

Юго Пратт та Йорді Бернет.

– Перейдемо безпосередньо до «Святогора». Незвичне поєднання давньоруської і української доби в межах однієї історії, а також сюжет про богатиря і змія створюють неповторний дух українського казкового фентезі. Як і коли з’явилася ця ідея? Чим для Вас є цей герой і чому саме він?

Під час однієї з мандрівок одна дуже освічена людина розповіла мені, що богатирі руські не померли, а поснули, і стали Карпатськими горами. І показала мені Святогора... Звідси все й почалося. У мене вже готовий синопсис великої саги про Святогора. Але ще треба назбирати матеріалу. Не той що дають у «офіційних» билинах про богатирів, а справжнього – автентичного!

– Чи є вплив якихось робіт світових майстрів на це комікс-полотно? Чи був вплив на інші комікс-роботи?

Вже казав, що обожнюю книжки. Книжки з ілюстраціями. Завжди, перед тим як сісти за роботу, переглядаю декілька для натхнення! Жартую, натхнення не існує, принаймні в мене...   Я дивлюсь на роботи майстрів та гадаю: «Що, я не зможу зробити так? А може і краще?» Чиї малюнки я дивлюсь: Жак Калло Теодор Жеріко Гюстав Доре інколи Бьордслей та Білібін з ними Нарбут (особливо витинанки з чорного паперу) Георгій Малаков Якутович!!! ГеоргійЙого не менш талановитий син Сергій Якутович Саймон Біслі Антоніо Крепа Сержіо Топпі (про Пратта та Бернета вже казав) …та мій батько! Так, це претензійно, але так… перший вчитель.

– Плани на майбутнє – творчі й не дуже...

Зробити щасливою свою кохану жінку, свою родину, свою країну...

– Якісь побажання для читачів  і починаючих авторів?

Не будьте байдужими! Відчуйте бажання змінювати себе. Обирайте для себе тільки те, що вам цікаво. Та пам’ятайте – серфінг у мережі не зрівняється зі справжньою мандрівкою!

– Дуже дякуємо за відповіді. Наостанок: яке питання Ви хотіли б, щоб Вам поставили?

Скільки би я встиг намалювати за той час, що я відповідав на ці запитання?  :)

2012-04-08
Бесідував T.S.#501 сomx.org.ua